baker

пам'ятники і новини

Тут yakov_a_jerkov подумав, що мені буде цікава новина про те, як народ завалив пару пам'ятників в містечку Медісон в штаті Вісконсін. Цікава -- я в тому місті колись десять років жив, прекрасне місто (well, було тоді, зараз хз). Ну що, я подивився новини, повзнавав, і ось що можу сказати. (Правда, Яків заохочував мене робити судження чи то виважено, чи то зважено, але ще чого!)

1. Окремо про завалення пам'ятників. Я, якщо ви не в курсі, з ентузіазмом підтримую завалення всяких різних сов'єцьких пам'ятників по Україні і інших колишніх республіках. Та навіть на Москві, чого би й ні. Принаймні, Ленінів, Сталінів, Жуковів і подібних типів, основним вкладом в історію яких було множення совкового зла, не страшно і зламати. Уже пам'ятники невідомим окупантам валити точно не варто, хоча забрати з центральних вулиць міст були би добре, бо то теж, в першу чергу окупанти... але добре що цього не валили. Бо, ну так вже сталося, що хоч воно і окупанти, і солдати Мордора, але раз в армію Мордора брали і наших, і нащадки тих, хто там воював досі живуть межи нами, так що уже не розсортуєш, де табірна вохра, де чекістські карателі, а де проста армійська піхота, то краще не спішити. Тим не менше, я розумію, що якщо дехто Х зробив у своєму житті щось погане, особливо для тебе чи твої предків, то дивитися на його пам'ятники може бути неприємно. Той факт, що стільки людей не вміє проектувати свої емоції на інших печалить, але ну здуріли люди від карантинізації, що поробиш. А от те, що стільки людей вважає достатнім фокусуватися на проблемних моментах історичних постатей, це теж сумно, але зате, сподіваюся, ці люди будуть Ок, коли інші люди абсолютно легітимно нищитимуть пам'ятки, триб'юти і славослів'я всяким бандитам і грабіжникам, у яких особистик здобутків ніяких і не було? Тобто, єдиним здобутком яких було те, що люди, котрі їх несправедливо убили, носили неприємну вам уніформу. Але уніформа -- то таке, Стоунволла Джексона он, теж, несправедливо убили солдати в формі Конфередації, йому що, теж пам'ятники ставити? Ні, і правильно. Словом, стосовно пам'ятників, я вважаю, що тут треба бути обережним, є чітка градація: якісь пам'ятники можна валити, якісь краще переносити, якісь краще поки що залишати, а якщо хтось не хоче шукати компромісу, то цей хтось хай краще має якусь аргументацію. Тут буде доречним ад гомінем типу того, що нема ніякої поваги до людини, яка, скажімо, одночасно валить пам'ятники Леніна, але хоче продовжувати отримувати ленінську стипендію.

2. А от стосовно того, куда воно все прямує взагалі, я кажу те ж, що і раніше: народ здурів. Ті, хто легітимно злий на всіх і вся ще нічо, а от підтримувати і роздмухувати це не можна, категорично засуджую. Кажучи "це" я маю на увазі бунт, погром і навіть, так, протест без всякого конструктивного плану. Поки що єдиний когерентний месседж у нинішніх протестів це "хто не з нами, той клятий расист", і підтримка і роздмухування цього мессиджу не приведе ні до чого хорошого. Найбільше я засуджую людей і структури, які..., не хочу казати "роздмухують", це не зовсім те.., скажем так, людей, які активно підтримують ці протести, не пропонуючи при цьому ніякого нормального розвитку подій, зате, найпротивніше, зустрічаючи в штики всяку, навіть нерадикальну критику. Прямим, більше того, єдиним результатом такого підходу є об'єднання критики навколо найупоротіших правих і максимальна радикалізація ситуації. Буде гірше.

Щоби не бути голослівним, кого same я засуджую і звинувачую, покажу, як завжди, на прикладі локальному, який я тут бачу: Я засуджую локальні новини, які останнім часом активніше висвічують новини про те, як десь в Окланді хтось побачив якусь петлю на дереві, і кілька днів розгрібають, чи то хтось шнурок забув, чи то був hate crime (натяки на лінчування від підпільних ккклановців, таке може бути); крім того, кількома словами згадали як когось десь постріляли в СФ і Річмонді; ще коротка стаття, як всіх дістали нелегальні фейєрверки (дістали, причому ніхто не знає, чому і хто це робить)... і лише легкі натяки, або взагалі ні слова про зростання злочиності дрібної і середньої. Нє, я розумію, багатьом важливо, чи та петля в Окленді натякає на те, що піднімає голову небезпека супермацизму, але ще більше багатьом важливо, чи хтось десь щось буде робити з приводу небезпеки яка очевидна тут і зараз. Три дні тому заходив в Big 5, там є збройна секція, а вчора в збройний магазин в Дабліні. Пусто! Жодного автоматичного пістолета, майже нема дробовиків, кілька дорожчих вживаних рушниць і кілька старих покоцаних револьверів. Озброюються всі -- більшість покупців на вигляд не білі диванні воїни, а дуже навіть дайверс міщанські чорні, азіатські і білі сімейні пари. А в новинах ще про суперечки серед Окледнської влади, чи вже забирати в поліції гроші, щи поки лише погрожувати, а забирати якось потім. Ну і про пам'ятники: в локальних новинах приблизно однаково була помітна новина, що десь скинули скульптуру генерала Гранта, десь скульптуру міссіонера Джуніперо Сера, ... і, на тому ж рівні, в Берклі якийсь поганий злий чоловік насварив жінку, яка розвішувала платаки про акцію "малюємо крейдою на тротуарі в пітримку BLM", зірвав кілька плакатів і, йдучи геть, послав її нафіґ.
Словом, повертаючись до того ж Вісконсіна: не дивно, що колись стабільно ліберальний штат вибрав дідька лисого, але не демократів. Знову ж таки, боюся, буде гірше. (УПД: гм, воно якось можна трохи криво зрозуміти, тому див першу гілку коментів на Дрімі)

Copypaste from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/116905.html
baker

Всі протестують і я протестую

ЗАДОВБАЛО! Скільки років, а нема нормального українського слова для назви галузі і професії Data Science / Data Scientist. Галузь ще хоч приблизно нормально називати, як пишуть місцями, "наука про дані", але воно звучить криво і негнучко, поки провідміняєш і вставиш в словосполучення, задовбаєшся. А вже з професією повний гаплик. Тут народ виклав пару версій, але крім "відьмак" жодної гарної, а відьмак не надто влучна, бо "дані" це не "знання" і тим більше не "відання".
Тому Я ПРОТЕСТУЮ! Зараз піду писати по стінах фарбою black matter lives "треба даним назву дати, дату, діти, треба знати".
Словом, так, I hereby proclaim, віднині і доки мені не покажуть кращого варіанту, я буду сам і прошу всіх інших використовувати терміни
"Датaзнавство" для Data Science і "Датaзнавець" для Data Scientist.
Я сказав.

Post scriptum: Саме "датa...", а не "датo...", навмисне, щоби не плутати за календарною датою, ноги якої ростуть звідти само, але етимологічні шляхи рідко однозначні і прямі.

Copypaste from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/116534.html
baker

Хроніки 3

* А ще у нас поліції сльозоточивий газ використовувати заборонили. Міська рада проактивно вирішила заборонити всі "less lethal means of defense", бо така сьогодні мода. Начальника поліції викликали на відкрите засідання, сказали йому, що всьо, не можна. Він запитав, а як себе захищати, коли на поліцію нападають? А то коли берклійських копів покликали допомагати з оклендськими безпорядками, то в них кидали камені, Молотови, той самий сльозоточивий газ. Один з членів міськради запитався щось на кшталт "Ось це ми вам заборонимо, але у вас ще лишаються інші засоби?" На що начальник відповів: "лише вогнепальна зброя, нам що, стріляти?" і додав "я проти такого, але якщо ви в нас заберете нелетальні методи, то, коли на нас нападуть, доведеться хіба стріляти". Ой що почалося... Місцевий пастор вивів людей на вулицю, перекрили одне з центральних перехресть, вимагають відставки начальника поліції. Як вони це аргументують, я не зрозумів, але розумію, чому поліція може не їхати на виклик...

* А поки поліція на купу викликів не їздить, щоб, не дай бог, не виглядати расистами, Берклі помітно, але стабільно міняється в сторону соціальної справедливості. Правда, зробити всім однаково соціально добре поки ніхто не навчився, зате виходить всім робити однаково соціально гірше. Ми, наприклад, відсвяткували Juneteenth, подарувавши представникам святкуючих акумулятор нашої машини, вирвали з капота прямо в (відкритому) гаражі. Правда, не те, щоб ми це зробили спеціально, нас ніхто не питав, але добре, хоч більше нічого вкрасти не встигли. Тим часом квартали, де люди і бізнеси трохи простіші, помітно помінялися. Більше половини бізнесів позабивані дошками, хтось при цьому працює, багато не працює, а що через ковід, а що ні -- уже не вгадаєш. Купа нового ґрафіті, втричі більше сміття. Особливо шкода жмені індійських магазинів, яких там багатенько: багато з них зараз не працюють. Здається, досі відкриті пара арабсько-пакистанських. Цікаво, як вони відбивалися. Хочеться вірити, що відбивалися. Але в нас це все ще нічого, на минулі вихідні в Окленді перегородили і розграбували цілий квартал на Телеграфі. Я, на всякий випадок, туди дивитися не їздив. Та і у нас не лише акумулятори крадуть. Постріли на вулиці чути вечорами регулярно. Кілька днів тому в за чотири квартали від хати нашої знайомої продавщиці аптеки, про яку було в хроніках 1, пристрелили студента універу, який вийшов коло хати прогулятися. Правда ніяких демонстрацій через це не було: він білий, вбила не поліція, проти чого протестувати?
Що я можу сказати: Берклі ще, хочеться вірити, якось видряпається, хоч бідніші райони важливі бізнеси втратять. А в тому ж Валехо (ок, juan_ghandi, Байехо) та і місцями в Окленді з великою імовірністю з'являться райони, які вимагають особливої опіки, бо там food deserts (нема нормальних магазинів з їжею, лише ганделики заправок), unbanked residents (бо нема локального банку) і мало робіт. Хоча донедавна і магазини, і банки були, і робіт було більше, бо бізнеси працювали. Я, задумавшись про це, спробував пошукати, що зараз стається в Ферґюсоні після того, як там після протестів шестирічної давності все виправили згідно бажань протестуючих. Невідомо, кому вірити, скажімо, в міру мейнстрімні USA Today минулого року писали, що міська влада стала хороша, репрезентативна, не те, що раніше. Правда, купа бізнесів позакривані, так і не вернулися, але щось будується, правда, поки не добудовалося. Поліція тепер там більше чорна, правда, не можуть заповнити половину вакансій. Стріляють на вулицях, 30 вбивств за п'ять років, хоч раніше майже не було.

Standard disclaimer, а то мало що: очевидно, я знаю, що не всі простестуючі хочуть погромів і не всі погромщики також протестуючі, що це переважно ортогональні групи. Але навіть якщо допустити, що ці групи не перетиналися зовсім, погроми і насильство залишаються інтегральною частиною протестів. Просто тому, що, дивлячись ззовні, не було би простестів -- не було би погромів, вже без різниці, які там механізми і особисті плани учасників всередині. Тому, ще раз, ставлення до протестів: це ставлення до подій в цілому. Основний сентимент чесних протестів, про поліцейське насильство і расизм, беззастережно позитивний, його підтримують всі, кого я бачив і чув. (Очевидно, я теж, просто, тут я не про себе пишу зараз.) Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/116397.html.
baker

Хроніки 2

Етно-расові реакції на протести

* Найбільш погано ставляться до тутешніх протестів, як на мене, місцеві азіати. В понеділок говорили зі знайомою, типовий приклад -- в'єтнамка, бідна мама-одиначка, живе в гіршому кварталі Берклі, працює в місцевій аптеці недалеко від центра Берклі, не поганий район, але на великій вулиці. Каже, по кілька разів на день під'їжджають, скорше за все з Оклдена, негри-чоловіки або пари, нагрібають повні корзини всього, що хочуть, і ідуть собі. Коли в магазині є менеджер-афроамериканка, вона часом умудряється заставити їх лишити награбоване, але часом не виходить і їй. Коли її нема -- продавців азіатів і білих посилають нафіґ і погрожують силою і "помстою клятим расистам за історичну несправедливість". Дзвінки в поліцію не допомогають: поліція на non-violent crime with black perpetrators або не їде, або їде дуже помало, коли вже нікого нема. Доньку оповідачки сусідські діти обзивають расисткою, бо вона не негритянка і не прийняла участі в якомусь локальному BLM івенті. Це все, нагадую, мирне Берклі. В Окладнському Чайнатауні і Малій Кореї, за розповідями з других рук і описами локальних новин, все відчутно гірше.

* Почуто в іншому місці: в магазинах охоронцям не-неграм погрожують насильством, "ахтижрасист", etc. Зате охоронцям-неграм роботи додалося, їх зараз охочіше запрошують, бо мародери своїх менше чіпають. Спостерігав в неділю в черзі під гастрономом: хлопчина негр охоронець на дверях, до нього підходить працівниця магазину, молода біла з хіпуватою зовнішністю стереотипної активістки прогресивних протестів: "привіт-як-справи, підеш сьогодні на rally вдень?" Той, позіхаючи, відповідає: "нунафіґ, я вчора дві зміни відпрацював в різних місцях, сьогоді ввечері ще одна зміна, я краще додому до дітей піду". (Це в тему до минулого посту про класово сімейний розподіл реакцій.) Роботи додалося, але злості теж. Я тут, ще навесні, попав в перепліт: на вході в пустий вечірній Сейфвей (гастроном такий) чув якусь лайку з ebonics акцентом, але не звернув уваги чи не дочув, бо ззаду шуміла машина, а я якраз попрявляв маску. Треба було не маску, а протигаз: я увійшов в місце, де за мить до того пролетіла хмарка сльозоточивого газу, яким чорна жінка-охоронець пшикала в чорного ж підлітка, що схопив пляшку якогось алкоголю і тікав з магазину. Тобто, це я потім зрозумів, що то був сльозоточивий газ, мене ж спочатку запекло в очах, я, видно, зсунув маску і ще довдихнув, і аж тоді мене накрило. Благо, зразу коло входу був острівець флориста, що мав кран з водою, то наступні десять хвилин я провів там, кашляючи і миючись. Охоронець довго вибачалася і матюкала злодіїв. (А от пацан втік, видно, до нього не допшикнуло.)

Standard disclaimer, а то мало що: я знаю, що не всі простестуючі xочуть погромів і не всі погромщики також протестуючі, що це переважно ортогональні групи. Але навіть якщо допустити, що ці групи не перетиналися зовсім, погроми і насильство залишаються інтегральною частиною протестів. Просто тому, що, дивлячись ззовні, не було би простестів -- не було би погромів, вже без різниці, які там механізми і особисті плани учасників всередині. Тому, ще раз, "ставлення до протестів" -- це ставлення до подій в цілому. Основний сентимент чесних протестів, про поліцейське насильство і расизм, беззастережно позитивний, його підтримую і я, і всі, кого я бачив і чув.

(edited in responce to a comment by ichtuss. Twice -- перший раз з телефону не вийшло) Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/116133.html.
baker

хроніка

Мда, поки я тут писав пост про те, як в довоєнному (iykwim) Берклі позитивно розв'язали питання класової і, через проксі, расової несправедливості в початковій школі, життя не стояло на місці. Думаю от написати серію новин і особистих спостережень на тему того, як воно все виглядає тут. Виключно локальних новин і лише того, в чому відносно впевнений. А то в національних новинах стільки всього, яо легко можна вибрати собі матеріал для створення будь-якої картинки реальності, від прекрасного дальока до апокаліпсису сьогодні. Причому, дивлячись на локальне, я бачу, що практично всі ЗМІ якщо не відверто брешуть, то підбирають все так, щоби підтримувати якусь свою адженду. Та і не знає всього ніхто. Нинішні протести, накладені на ковід, трампа, вибори, технології, всі інші чинники -- вони масштабні. Як той слон, а ми навколо, сліпі, його пробуєм руками, і кожен намацує щось своє. І кожен в чомусь правий. Як на мене, писати про локальне найчесніше, воно принаймні, релевантне тут і зараз. Якщо ти намацав слоняче вухо, можна ним прикритися від сонця, а якщо намацав слонячу дупу, то добре би відійти, поки з дупи не посипалося. (В цьому місці треба згадати собі анекдот про "хвруухт" і посміхнутися.) Словом буду писати про SF Bay Area only, East Bay mostly. Найбільше про Берклі.

Спостереження перше: серед протестуючих і активно співчуваючих в не надто негритянських общинах легко виділяються три кластери: (і) максимально люмпенізовані, принаймні тимчасово, коли роботи нема, від карантину дах їде, є час і мотиви як протестувати, так і погромити; (іі) молоді і завзяті, як professionals, так і бідніші на погодинних позиціях, у них часу теж досить, багато максималізми, і, переважно, нема дітей, щоби піклуватися і думати навперед; (ііі) багатші білі і, зрідка, азіати з хороших районів, яких мотивує абстракне відчуття вини і бажання допомогти. Роль кожної з цих підгруп різна, але цікаво не лише хто там є, а і кого нема. Точної статистики я не бачив, але виглядає, що серед протестуючих відчутно менше сімейних середнього і трохи нижче середнього класу з дітьми. "Простих роботяг" з дітьми. Та і серед upper-middle class протестний ентузіазм людей з малими дітьми на порядок нижчий: у всяких розмовах в робочих компаніях молодь хоробриться, сперечається, планує кудась піти. А батьки тихо мовчать, а як що кажуть, то найчастіше якусь версію "швидше би воно все закінчилося". Ні тобі радикальних заяв в один бік, ні слизьких жартів в другий. В цьому демографія BLM помітно інакша демографії MeeToo демонстрацій: там було все більш однорідно і демократично.

Досить на сьогодні. Завтра буде про бізнеси. Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/115530.html.
baker

Як це працює (плюс трохи особистого)

Підзаголовок: прогрес в розв'язанні деяких, зокрема, расових проблем в Берклі.

Особисте: останні кілька днів видалися трохи нервово сентиментальні: донька закічила elementary school, серйозна віха, шість років життя. Враховуючи дуже непрості стосунки з школою і поруйновані коронавірусом останні місяці, було ... інтенсивно. (Тому, якщо я в коментах останніх днів звучав різкувато, перепрошую, якщо когось образив. Один плюс віртуального випускного -- твоя дитина не тусує десь з класом, а сидить поряд, тому несподівано можна послухати її коментарі про інших випускників (спеціально розпитувати не виходить, діти майже підліткового віку не дуже діляться з батьками такими речима просто так). Послухавши доньчині коменти, подивившись на дітей і їх родини в Зумівських віконцях і позгадувавши ці шість років, я вирішив, що берклійська система початкової шкільної освіти таки працює і варто би її і деінде взяти за приклад.

Опис основної проблеми. Більшість борців за соціальну справедливість, крім найрадикальніших "до основанья а затєм", зводять причини того, чому вони одобрюють формально дискримінаційні методи (кому що можна і не можна казати, кому за що давати посади, дипломи, судові вироки і т. п.) до ідеї, що "хай це за буквою закона несправедливо, але поки що інакше не можна, бо у [тих, кого вони захищають] було менше можливості отримати ті самі привілеї [освіту, виховання, TLC] в дитинстві в школі". Опускаючи екстраполяції типу того, чи виправдовує це злодійство і бандитизм, думаю, всі погодяться, що якщо дати дітям з бідніших і неблагополучних родин ті ж самі можливості, що і іншим, то від цього всі лише виграють. В чому ж проблема з рівними можливостями дітей американців при безплатній середній шкільній освіті? Collapse ) Як бачите, все складно. Але в Берклі, хай неідеального, але якогось прогресу досягнули.

Collapse ) Найрелевантніше для нас ось що: представники різних класів в Берклі дуже чітко розподілені в трьох територіально визначених поясах: Berkeley Hill медіанна родина аробляє по кількасот доларів на рік і хоч один з батьків або доктор (наук, медицини, права), або MBA; в передгір'ях медіана по освіті на рівні тохи вище бакалавра, а по прибутку -- в пару сотень тисяч; а в бідному поясі медіана на рівні середньої школи, ну і заробітки ще вдвічі нижчі. Віподвідно до соціальних класів розподілені і раси.

Початкова шкільна система в Берклі організована так: В місті є понад дюжина початкових шкіл, але, на відміну від націоналного стандарту, шкільних зон всього три. Зате так нарізані територіально, що кожна зона включає в себе однаковий відсоток кожного з трьох вищеописаних майново-освітніх поясів, приблизно 25%/30%/45% вищого/середнього/нижчого класів. І в межах зони кожну школу заповнюють учнями так, щоби оцей "привілейний" розподіл учнів в кожній школі був такий самий, як по всій зоні. І все, за "якістю" учнів і за фінансуванням і програмою школи виходять абсолютно однакові, і та, яка на розлогих пагорбах з видом на Золоті Ворота, і та, яка на межі заґратованого кварталу. Мінус: не завжди виходить попасти в школу поряд з собою, бісить, коли до одної школи п'ятсот метрів, а тебе записали в іншу, на протилежному краю міста. Плюс: в кожній школі діти, які вимагають особливих зусиль і мотивацій, можуть їх отримати, але при цьому кількість таких проблемних учнів не переходить межу, коли вся школа йде на пси. Так, якісь несправедливості знайти можна, але знаєте що, в цілому воно працює в плюс. Діти з непривілейованих сімей отримують свій шанс вчитися в школі, де з тебе не сміються за те, що ти зробив домашню і т. п. А діти з привілейованих сімей, хай і недоотримають трошки уваги вчителя, зате виростуть не в мильній бульбашці, а побачать якусь реальну diversity, а не лише прекраснодушні кінобайки. І коли зайде мова десь про расизм, вони будуть робити судження не лише за картинкою в ютубі чи тіктоку.

Цінні ілюстрації з особистого досвіду, чому я думаю, що з цього була користь, крім інформаційної:
Collapse ) При відносно невеликій "ціні" питання для локальної общини ("ціна" тут слова цинічне і несправедливе, я з радістю погоджуся з усіма поправками, вживаю лише тому, що коротко і ясно про що я), в місті вдалося забезпечити однаковий рівень навчання для людей всіх расових і класових шарів, від чого, принаймні на рівні початкової школи, нетто користь перепала всім: і бідним дітям, яким вдалося походити в школу, де народ хоче вчитися, і общині, яка інтегрує, а не ізолює тих, кому не повезло народитися в родині інтеліґентів в третому коліні, та і дітям з багатих сімей, які мають шанс трохи розширити горизонти хоча би в дитячому віці. Останнє, як на мене, не менш важливе від прямих бенефітів. Незаслужена дискримінація завжди іде в першу чергу від незнання. А так людина виростає і має якісь прив'язки до реальності. Коли вона чує, як десь застрелили на вулиці чорношкірого підлітка, вона зможе уявити там когось із своїх друзів і персоніфікувати реальний біль. Ну і, щоб не все в одні ворота, коли вона з інших новин почує про грабунки і насильство в чорних кварталах, вона теж собі матиме, кого уявити в якості нападників, щоби знати, чи таке звучить реалістично, чи ні.

Ну, десь так. Хух, два дні писав потрохи :)

Copypaste from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/115222.html
baker

(no subject)

О, не я один переживаю, що все погано. Прекрасна колонка на Блумберґ Ньюс.
Там трохи інша мотивація, але описується той самий феномен нинішнього руху: нетерпимість до всіх, хто хоч з чимось незгоден. Без вникання, з чим там людина не згодна, прямо як у полум'яних комсомольців 1930-х в Совку або в макартистів 1950-х в США. Гарно написано, з трохи іншою мотивацією, академічною. Але активному ядру, боюся, не допоможе: активісти, наскільки я чув, взагалі поки що збираються прикрити науку, на всякий випадок :)
Я цілковито погоджуюся з автором і додам, що сліпа нетерпимість до всього, крім повної згоди, оголошення всякого сумніву прихованою ворожістю і інші "хто не з нами той проти нас" ідеї в першу чергу делегітимізують весь рух і викликають огидну реакцію.

Copypaste from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/115045.html
baker

(no subject)

Переглянув вперше з середини минулого тижня національні новини, а не лише локальні. Ну що, kudos протестуючим, їм таки вдається виділитися понад погромами, молодці, може, чогось і вдастся. Особливо, вважаючи, що влада з ентузіазмом опускає планку нормальності, то розганяючи мирний протест, щоби пройтися до церкви вдруге за кар'єру, то випускаючи на вулиці анонімних силовиків (хтось зовсім не палиться, що вчиться у кремлівських), то попускаючи поліції очевидну провину з описом власних промахів, ніби хтось спіткнувся і упав. Ну, прекрасний же момент, щоби справді піднятися над такою владою морально! На жаль, якщо самі протести якраз пішли на краще, політикам, які пробують бігти попереду протестного паротяга, незадовільно. Особливо з розформуванням поліції, угу, щаз.
Словом, коментуючи зі зручного диванчика і не відповвдаючи ні за що особисто, я сміливо оголошую, що, куди не глянь, політики всіх видів за останні десять днів переважно займаються тим, що пропускають можливості виглядати достойно на фоні опонентів.
Зате десь серед ідеологів потихоньку якісь зрушення є. Був радий почути як "all lives matter" на CBS казав Джон Батіст (афроамериканський піаніст, музикант/сайдкік на впливовому шоу Колберта). Дай бог, воно не стане ще одним прикладом слова, "нам можна, а вам ні за що", і так уже досить односторонніх словесних табу для примітивних статусних маніпуляцій.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/114725.html
baker

Юлина нова книжка

Ну і хороші новини. У Юлі вийшла нова дитяча книжка в Україні. На відміну від попередніх проектів, видавництвом займалися (і платили!) не ми, все, як має бути у поважного автора: написала/намалювала книжку, потім вичитала ґранки і підписала контракт. А сьогодні книжка з'явилася в передпродажу. Прошу:

"Пані Резиденція"
автор і ілюстратор Юля Косівчук
http://www.books-xxi.com.ua/products/pani-rezidentsiya

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/114671.html
baker

(no subject)

Чи то я стаю більше песимістом, чи світ такий. Але якось ті обривки суперечок на тему протестів, що долітають до мене, оптимізму не викликають. Я тут коментуючи у Якова або відповідаючи на його коменти в себе зрозумів, що мене в цьому всьому напружує поки що: одна з найпечальніших рис навколопротестного конфлікту -- спалах гострої нетерпимості. Яка тут абсолютно контрпродуктивна і шкодить всім, крім, хіба, тих, хто хоче добитися максимального хаосу. Чергова рашистська спецоперація, чи що?

Я не знаю, що гірше, сліпа нетерпимість тих, які всяке "BLM" читають як "only black lives matter, not white", чи нетерпима сліпота тих, які кожне "all lives matter" читають як "there is no racism ". Але точно знаю, що обидві позиції -- контропродуктивні і деструктивні. Тому що, якщо довго шукати ворога в тому, хто лише нейтральний, ти його там знайдеш. Друга позиція мене печалить більше, бо коли помиляються люди прогресивні, вони лише дискредитують хороші ідеї.

А, on a lighter note, воно часом нагадує старий єврейський анекдот, який ви знаєте, але я все одно перекажу, бо в інтернетах він всюди написаний фальшивою гротескно-одеською мовою, пхи.

Містечковий єврей (мє) випадково в "столицях" вперше на опері, "Євгеній Онєґін" (примітивний канон, а не геніальний фолк вержн), з появою кожного персонажа питається своїх сусідів (сс)
(мє) Скажіть, а Онєґін -- єврей?
(сс) Ні, звичайно, тссс...
(мє) Скажіть, а Тотьяна -- єврейка
(сс) Ні, ні, будьте тихше!
(мє) Скажіть, а Лєнскій -- єврей?
(сс) Та тихо ж будьте! Так! Єврей! Цить!
(мє) О! Його уб'ють.
.

(Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/114179.html