September 14th, 2021

baker

Блаґодєтєлі наші, цивілізатори і хоругвоносці

В процитованому вчора пості натрапив на ще один, чи не найбільш разючий, приклад того, чим народ "росіяни" (as in ті, хто ідентифікує себе як жителі і хоч десь в чомусь патрійоти Росії, етнічна компонента тут діло десяте, буть воно хоч Голопупенко, хоч Ґроссетухесзон) викликають у більшості ближніх і дальних сусідів алергічну реакцію a.k.a. русофобію (хоча я вже якось згадував, що термін "мізорусія" тут більш доречний). Моя співрозмовниця на тезу, що Російська імперія завжди хотіла розширюватися, зауважила, що воно, звичайно, так, але, зате, цитую, "...и Украину освободила от поляков и древние земли тюрков на Востоке ей подарила."
І це ще з кращих представників, не побоюся цього слова, позитивна і непогана людина, принаймні, в ролі соцмережеюзера. І сказала не зі зла, цілком щиро. Так що, хто не знав, НАРОД, ВОНИ СПРАВДІ ТАК ДУМАЮТЬ! Анекдот про "а нас то за шо" за поребриком -- не анекдот, а чесне екзистенційне запитання.

Словом, хто в Україні ще не хоче в НАТО і військових баз хоч американців, хоч дойчен зольдаттен, хоч рептилоїдів з бластерами вздовж східного кордона, той сам собі слуга народу :( Будемо самокритичними, ми дурні і самі поки що не годні. Але, якщо будемо чемні, то, можливо, Захід нам, все таки, допоможе.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/141265.html