November 8th, 2019

baker

динозаври

Чи то "уходіт наше поколєніє" (ц), чи я переоцінюю своє вміння копіювати стилі... У нас тут фірма спонсорує таку собі "get to know your coworkers" штуку: посилають тебе з випадковим співробітником попити кави в якусь з кав'ярень неподалік, щоби познайомитися ближче, побалакати не про роботу, а потім, для додаткового social inclusion'а, запостити фоточку чи малюночок в локальному чатику. А що фоточки я дуже не люблю робити, то пощу віршики з закосами під різні стилі. На закос під хайку і лімерик публіка якось відреатувала, а сьогодні мене потягнуло на американську класику. Ну і надиктував на телефон, поки чекав на каву з пундиком, щось таке:

In the land of California
By the Bay of Salty Waters
Where the groves of Old Sequoias
Gave the way to tow'ring buildings,
Stands a city full of riches
(Though unquestionably filthy)
Known by name of San Francisco.
There, on mighty street of Market
At its busy intersection
With another street, the Batt’ry,
By the Figure of Mechanics
Stands a corner Coffee House
Owned by Peet and named accord’ngly.
(ну і т. п., насправді, нецікаво)

Хоч би одна холєра сходу розпізнала, звідки це! Хоча мені видається, що очевидно...
Очевидно, ж, хіба ні?

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/102812.html.