baker

кон'юнктурне

Так, про політику і всяке інше нудне писати нема часу і настрою. Тому напишу про серйозне і актуальне. (Якщо хто не відслідковує тренди, далі не читайте)

Людоньки! Громадо! Допоможіт!!!
Зробіт, нарешті, хтось мешап того тіктоківського Sea Shanty з Лойтумівською Леван-полькою.
Бо, холєра, це ж така рима, що ближче не буває.

За ідею не дякуйте, але дайте послухати :)

Кроспост з https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/126432.html
baker

(no subject)

Яких ти політиків не люби і які ти ідеолоії не сповідай, але якщо приватна компанія відмовляє президентові країни у користуванні своїм продуктом -- це якраз свобода слова, а не її відсутність.
Коли президент країни погрожує компаніям, організаціям і муніципалітетам, які йому особисто не подобаються, санкціями і репресіями -- це м'яка цензура і може бути обмеженням свободи слова.
Коли офіс президента не допускає на свої прес-конференції представників служб новин, які не подобаються особисто президенту -- це вже цензура і, напевно, обмеження свободи слова.
Коли влада розганяє водометами демонстрантів на громадській території, щоби президент зводив свою Маланку до церкви на фотосесію, -- це уже точно обмеження свободи слова.
А коли приватна компанія не хоче давати президенту використовувати свій продукт для брехні і наклепів, при тому, що це єдиний шлях хоч трохи приглушити брехню і наклепи, бо ніякої кримінальної справи проти нього не порушиш, бо вони цар і бог, то це менше порушення свободи слова, ніж ведіння ФБ сторінки в режимі френдз онлі.
І моральне право називати це цензурою і порушенням свободи слова має, в моїх очах, лише той, хто уже склав голову у боротьбі за, наприклад, право кожного першого транслювати через соцмережі імена, адреси, списки майна і розклад відсутності вдома кожного, у кого є що вкрасти. Не кажучи про те, що така людина повинна бути в перших рядах, якщо не на чолі, боротьби проти таких жахів, як заборона ютубами, фейсбуками і урядом ділитися одне з одним музикою, літературою чи комп'ютерним кодом.
Бо інакше воно виходить про що завгодно, але вже точно не про свободу слова.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/126015.html
baker

ганьба і сором

Вже скоро до Святої Вечери сідати, а тоті збуї і батяри у Вашинтгоні аж на головництво зішли, най би їх шляк трафив, мушу тепер перше ніж кутю робити, писати про тоту їх авантуру.

Зате можна зробити кілька висновків:
* Без всякого сумніву, у цьому пряма заслуга президента і республіканського істеблішменту: вони не "потурали" цьому, не "недостатньо гостро реагували на ранні сигнали", а своїми руками це створили, запустили і підтримують.
* А вже реакція Трампа на це діло, особливо у порівнянні з його ж реакцією на БЛМ просто дуже чітко дає зрозуміти, хто для нього свої, хай на словах, а хто чужі і вороги.
* Реакція адміністрації, особливо "силовиків", настільки ж красномовна: коли Доник Маланку до церкви водив для знимки, вони спромоглися на водомети, а тут замість шланги розмотувати, вони шлангами прикинулися.
* Парламентські респи, так, відреагували одразу, ну так сцикотно ж, це не десь в іннер сіті хтось бунтує, а прямо тут можна дістати по шиї, а то і proverbial кулю в лоб
* Зато тепер дуже просто вичисляти щирість і послідовність тих коментаторів, хто звинувачує Обаму і Пелосі в тому, що почалися Ферґюсони і БЛМи. Бо причинно-наслідковий зв'язок між діями магатрампістів і нападом на Капітолій на порядок очевидніший.
* Я у свій час і сам наїжджав на деяких демократів за не завжди чітку і гостру позицію по навколоБЛМних безпорядках. Я від своїх слів не відмовляюся, дії одних не виправдовують дій других, але повторюю, що республіканці зараз набагато більше заслуговують на наїзд. Тому звинувачення одних і виправдання других я засуджую :)
* Але, credit where credit is due: при всій заслуженій критиці нинішніх протестів, тому, яка це загроза конституції, тому, наскільки вся ця теорія змови роз'їдає поняття нормального, не можна не зауважити, що насильство там було досить таки чітко спрямоване саме на парламент, на тих, кого, хай і хибно, вони вважали за суперника. Тобто, опортуністичної злочинності спрямованої на обивателів, ніби не було. Поки що, ще є час :) (З іншого боку, Вашингтонські БЛМ марші теж були досить мирні, основні проблеми і насильство там були деінде по країні, хоч би й у нас.)

Отаке.
Схаменіться, будьте люди!
А Трампа і його енайблерів треба би таки судити.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/125609.html
baker

Про хороше: diversity і батьківська любов

Найкращий на нинішній день друг мого п'ятилітнього сина -- усиновлений. Заможня біла пара не могла вдруге завагітніти, взяла дитину, прямо від народження (є такий хитрий метод усиновлення, коли мама не може/не хоче сама виховувати дитину, то вибирає для неї нових батьків). Батьки його живуть в Оріндв, одному з дуже заможних містечок Сан Францисканщини, схованому між гір селі без бездомних і бідних кварталів, де медіанна ціна дому за два мільйони, а медіанний прибуток за двісті тисяч: миле, зелене, багате місце, прекрасні школи, безпечні квартали, рай на землі. Майже виключно білі і трошки азіатів, а хлопчик, котрий наш друг, -- чорношкірий. Дуже. Я навіть не впевнений, чи його батьки афроамериканського чи ще афроафриканського походження. І от, хоч дитина росла в такому середовищі, батьки побачили, що хлопчик бачить, що він інакший від оточення. І з раннього дитинства, в парках, в магазинах, на вулицях задивлявся на родини таких, як він, людей. І тягнувся до них. (Штрих до теми про расову сліпоту.) Так от, не дивлячись на те, що набагато простіше і, здавалося б, краще для самої дитини максимально виховуватися у цьому прекрасному, ідеальному привілейованому світі, батьки зрозуміли, що це лише би здавалося. Що дитині для психологічного комфорту потрібні люди, подібні на неї. Саме тому вони возили Саймона в набагато більш diverse місце в Берклі і, потім, північному Окленді в садочок, де вони і подружилися з Іванком. А зараз розуміють, що цього замало і активно шукають, куди би переїхати так, щоби їхній дитині було краще. При тому, що, скорше за все, доведеться, йти на компроміси стосовно безпеки чи комфорту. При тому, що старша сестра біла, і їй найкраще там, де зараз. Це було важке рішення, і знайти оптимальний варіант досі не вийшло, але шукають.

Чомусь ці люди викликають у мене величезну повагу.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/125329.html
baker

Творчі Невдачі

Після більше ніж півтора року перерви, у мене недавно знову з’явилося натхнення поперекладати якісь віршики з англійської. На дрібнички не замахувався, а вирішив узятися за Льюїса нашого Керрола. Парочку менших речей я давніше зробив, а тут націлився на "The Hunting of the Snark". Навіть перевірив, що ще не перекладали. Зовсім же недавно перевіряв, п'ять років не минуло... а сьогодні взнав, що позаторік уже вийшов переклад. Ех, апєрєділі (ц) ... Але почав оце читати той переклад і радий, що побачив його тепер, а не пізніше, коли би вже вклав у свою версію купу часу і любові. Бо таки Юрко Позаяк майстер, а не no-name аматор, як я, і в плані змісту у мене би вийшло гірше. Шкодую лише, що так не вдалося вставити в "Снарка" мою версію назв пари персонажів, що перетинаються з "Jabberwocky", ну і ритм мені би хотілося рваніший, а не стабільний, як драм-машина, анапест, але то смакове. Словом, рекомендую: http://bukvoid.com.ua/library/lyuis_kerroll/polyuvannya_na_snarka_pereklad_yurka_pozayaka/

А від моєї спроби залишиться лише отакий грубий чорновик перших кількох стовпчиків:
Collapse )

Бяда-бяда-оґорчєніє

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/125028.html
baker

Дибр і політичні стереотипи

Якщо хто ще не знає, ми декілька тижнів тому переїхали. В рамках одного регіону і в місця подібного рівня добробуту, але трішечки інакші в смислі політичних преференції населення, що відбивається на купі дрібничок. На цьому ґрунті у мене стався класичний reinforcement of stereotypes, підтвердження стереотипів і упередень, якщо по-нашому.

До кінця жовтня ми півтора десятиліття прожили в Берклі, університетсько-хіпово-мистецько-бездомному містечку, історичному епіцентрі американського екстравертного лібералізму. Місці, яким республіканських дітей лякають в колисках, архетипно-лівому, навіть на тлі сусідів. Перед Берклі я десять років жив у Медісоні, штат Вісконсін, теж ну дуже ліберальному відносно околиць університетському містечку. Нинішній же наш дім, містечко Кастро Веллей, хоч і виглядає бастіоном лібералізму порівняно з традиційним Півднем, Преріями чи навіть північніми графствами Каліфорнії, але, як казав Вінсент Вега, the same shit we got here, they got there, but there they’re a little different. І вся різниця якраз в рамках стандартних стереотипів з серії "консерватори vs прогресивісти", підтверджуючи корисність стереотипів. Так-то на стереотипи прийнято наїжджати, переважно, шляхом контрприкладів, але такі наїзди справедливі проти абсолютизованих тверджень, а важливо пам'ятати, що стереотипи добре працюють лише при рівноцінному порівнянні. У випадку право-ліво, щоби не пошитися в дурні, треба порівнювати людей з одного географічного регіону (клімат і історія перебивають більшість інших чинників), подібного матеріального рівня, подібних зовнішніх рамок типу розміру населеного пункту, густоти населення, етнічної однорідності, навіть релігій. З цеї точки зору житлові райони Берклі і Кастро Веллей якраз виступають хорошим полем для порівняння, тут майже все те ж саме, крім власне конкретних людей і відмінностей в їхніх способах мишлення і темпраменті -- того, що частенько визначає партійність людини. Аналогічна паралель працювала у свій час в Медісоні, якщо порівнювати його передмістя з трохи дрібнішими містами півнішніше в тому ж Вісконсіні. Повертаючись до Кастро Веллей: я, до речі, списки партійної реєстрації не дивився, може, тут якраз ще ліберальніше, ото буде смішно. Але, думаю, ні, судячи передвиборчих плакатиках, кількості американських прапорів, ну і всіх тих стереотипах, про які нижче.
Словом, ось вам кілька стереотипів, яким я знайшов підтвердження. Ви теж так думаєте, чи це лише confirmation bias?

Collapse )

Отакі от стереотипи. Якщо придумаю нові, дам знати. В цілому мушу сказати, що, при всьому іншому однаковому, жити в лівіших місцях помітно приємніше і краще ... лише от в правіших безпечніше. І навпаки. Бо у всього є своя ціна. Ех, нема в житті ідеалу. Треба самому, потрохи, міняти світ навколо себе в той бік, куди здаеться правильним.
Ось, наприклад, щоби не думали, що з естетикою двориків тут все отак жахливо, картинка для привертання уваги. Правильна комбінація рослин і вдало поставлений ліхтар, і дворик перетворюється в казку. Навіть на старенький айфон якщо робити знимку, отака краса виходить:
castro_valley_corner

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/124694.html
baker

Ковід-19 і фальсифікації

Пандемія не стихає, ось, кому лінь самому дивитися на дані, я зробив для вас графік смертності для ряду країн: використав той самий скрипт для загрузки даних з ECDC/побудови графіка, що і раніше, лише сьогоднішній файл, ну там, ще форму маркера поміняв.

covid_middec

На цей раз, правда, я не про Швецію і порівняння, навіть Німеччину забрав, щоб масштаб не ріс. На цей раз я про фальсифікацію даних (c). А то тут півкраїни щиро переконані у вкидуванні пачок даних протиТрампа на останніх виборах, ще й якимись графіками розмахують. Ну, подивіться ще цей графік. Ось де треба шукати фальсифікації! Бачите, в купі країн на початку кожного місяця накручують дані.... Чи це реальні смерті ?!? (Note to self: уточнити у К'ю, чому педофіли свідків душать з першого по четверте число.) Так чи інакше, всім подавати в суд на ECDC.

Словом, хороша ілюстрація того, чому треба думати, коли на якусь "статистику" дивишся.

P.S. Ні, це не означає, що статистика бреше.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/124513.html
baker

знову цензура і ідеологічні чистки

Тут пишуть, Ґуґл вигнав свою дослідницю Тімніт Ґебру, за те що вона там хотіла публікувати щось, що не погоджувалося з Ґуґлівськими внутрішніми правилами і корпоративними бажаннями: https://www.wired.com/story/prominent-ai-ethics-researcher-says-google-fired-her/
Я почав дивитися, що саме пишуть, але TL/DR, плюс оцінювати такі публікації за одним-єдиним джерелом (напевне що тенденційним, все в цьому світі хоч трохи, та тенденційне) ненауково, тому про деталі думки не маю. Одне ясно одразу: вигнана вчена була дуже соціально прогресивною, постійно критикувала менеджмент за недостатню diversity, останній конфлікт почався навколо її статті, де вона пропонувала етичні обмеження штучного інтелекту, а в якийсь момент конфлікту вона поширила всередині Гугла інфо про це паралельно зі звинуваченням менеджмента у непокращенні вищезгаданої diversity.
Зате я маю думку про можливих коментаторів цього діла.
Пригадую, три рокитому молодого чоловіка на ім'я Джеймс Дамор вигнали з Ґуґла. Щось він там на якомусь внутрішньому форумі не те написав (непогано написав, imho), хтось це десь прочитав, і почався шкандаль і цурес на все село, після чого з роботи його швиденько пішли "за ідеологію". Деякі консервативніші коментатори одразу оголосили, що ай-ай-ай, затикають рота, Совок, тоталітаризм і партсобраніє -- як це так, за ідеологію виганяти. В той самий час деякі ліберальніші коментатори симетрично (антисиметрично, насправді, але то деталі) оголосили, що так якраз все правильно. Це приватна компанія, людина своїми словами зашкодила бізнес-процесу, тому правильно вигнали, туда йому і дорога, шоб знав. Словом, Ґуґл в своєму праві, нам до того зась, і на тому крапка.
Аналогічних кілька ситуацій ставалося, коли витісняли і виганяли людей з інших компаній, з університетів і з журналів. Реакції сторін були подібні, тому що якось переважно в пресу просочувалася інформація, коли ті, хто виганяли, були формально "ліберальні" (навмисне в лапках, семантично воно не підходить, термін "ліберальний" тут застосовують з історичних причин), а ті, кого виганяли, були "лібералами" недостатньо, а то і, страшно сказати, неідеологічними реалістами.
Так от. Тепер, коли вигнана сторона в конфлікті між особою і організацією виявилася лівішою за сторону виганяючу, у мене два очевидних і дуже важивих запитання

1. Питання до вищезгаданих консервативних коментаторів: сподіваюся, ви послідовно критикуватимете Ґуґл за те, що погнали людину за ідеологію. Сатрапи! Комсорги! Трийцять шестий рік!
2. Питання до вищезгаданих ліберальних коментаторів: сподіваюся, ви послідовно одобрите дії Ґуґла, який був у своєму праві і вчасно звільнив людину, яка, займаючись ідеологією замість роботи, шкодила компанії.
Отакі два питаннячка.

До речі, я, хоч особливим консерватором себе не вважаю, у всіх попередніх випадках вважав, що виганяти людину з посади чи роботи за ідеологію було неправильно. Репортую: я і зараз так вважаю. Чесно досі вважаю, що звільняти людину за ідеологію не можна. Як приватна компанія, Ґуґл мав повне право заборонити чи цензурувати публікацію цеї вченої, мав право висунути ультиматум, що "не публікуй, бо звільнимо", мав право виголошувати догани, позбавляти бонуса чи понижувати в посаді за недоказані публічні звинувачення співробітників. Але не більше, звільняти одразу було неправильно. Засуджую!

Окреме зауваження для консервативних коментаторів, які попередні рази не лише засуджували, а обурювалися особливо голосно і драматично: а ви звернули увагу, що після новини про звільнення Тімніт Ґебру купа гуглівців проти цього досить активно вголос протестує, піднявши серйозний скандал проти свого роботодавця. А коли Дамора звільнили, хтось за межами преси і соцмереж щось робив чи писав? Talking about putting your money where you mouth is

Репост з https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/123915.html
baker

ортогонально до всього: про духовне

Щось давно не постив нічого з творчості своєї дружини. Вона останнім часом, переважно, малює (чи правильніше сказати "розписує"? Останні кілька тижнів було кілька замовлень на розсписані вручну ялинкові іграшки.). Але поет не може не писати віршів. Ось, для прикладу, парочка верлібрів. Юля майже не пише верлібри (way too easy) але цих кілька, як на мене, саме в такому форматі повинні були бути. Перший з минулої зими, ФБ нагадав, а другий сьогоднішній.

Три царі -- це три крапки
У Святому Письмі. Collapse )

* * *
Вишиті хмари парами ходять,
Collapse )

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/123830.html