?

Log in

No account? Create an account
З нагоди стрільби минулого тижня всі вкотре заговорили про зміни до законів про зброю. Сорок п'ятий, пишуть, розродився серією цвіріньків на тему дозволити вчителям стріляти в школах і перевіряти людей на шизу, а народ в інтернетах договорився до того, що для охорони власного житла автомат просто необхідний, пістолета чи дробовика всіляко замало.
Теж скажу пару слів:
1. Про нові запропоновані трампом закони по контролю продаж: додаткові перевірки -- правильна і давно потрібна ідея. Правда, якщо вони просто скажуть "відтепер обов'язково перевіряти, чи людина нормальна", то це буде менше ніж нічого. А я щось не чув чув, щоби хоч хтось там заїкнувся про те, щоби прийняти реально потрібні закони про контроль за непродаванням зброї бандитам і ворогам. Ну там, дозволити, нарешті, ATF тримати нормальну базу даних, повідомляти, кому що коли і де продали, обмежити продаж зброї в одні руки, в кінці кінців. До контроля адекватності власників тут, на жаль, не дійде, хоча без цього воно теж малоефективне. Так що, повертаючись до запропонованого закону: це був би інкремент мінімальний і чисто демонстративний, хоч і в правильний бік. Але, боюся, ніфіґа вони не зроблять, знову NRA все задушить в кулуарах.
2. Про ідеї зброї в школах: не розділяю песимізму лівих і оптимізму правих. Ну, носили колись в школи пістолети, хто хотів. Більше того, ви здивуєтеся, але і зараз, хто регулярно носить зброю, не обов'язково її залишає вдома, ідучи в школу чи універ. Нічого це особливо не поміняє ні в який бік: ні сильно гірше не стане, ні не допоможе при шутінгах. Думаю, на те саме вийде. Це, звичайно, якщо ми говоримо просто про те, що можна дозволити тим вчителям, хто і так хоче і має, носити свої стволи. Бо не те що заставляти, а хоч як небудь сприяти цьому, доплачувати там гроші, чи рекламувати якось -- дурня очевидна.
3. Про те, яка зброя потрібна для самозахисту, а саме про AR-15, M-16. MAC-90 і інше нарізне і багатозарядне. Якщо вам хто розповідає, що воно потрібне не як забавка або членозамінник, а "для охорони хати", плюньте йому в лице, бо то або дурень, або підлий запроданець, або два в одному. ОК, можливо десь в Алясках чи яких горах/пустелях південніше, де за кілька миль в кожен бік від хати лише грізлі, койоти і п'яні нафтовики, воно не аж так погано, але в звичайному американському місті, передмісті чи містечку воно все трохи інакше. Замість пояснень, коротка замальовка з мого минулого:
Нині покійний колишній голова вісконсінської федерації одного з стилів карате був затятий мисливець і фанат зброї. А ще -- успішний бізнесмен, тому він купив собі за містом ферму на кількадесят гектарів, з лісом і підліском. Там в хаті жив, стодолу переробив на спортзал, а по території полював. Щороку брав на родину дюжину ліцензій на косулю, плюс всяка дрібнота і птиця. (Вони з сусідами щогрудня влаштовували community wild game dinner, м-м-м-м, досі слинка тече). Ну і постріляти: коли я в нього бував засвітла в гостях, то ми часом стріляли то з такого пістолета, то з інакшого, то з дробовика. А якось, як ми перебирали його шафу зі зброєю, я тицьнув пальцем в пару гвинтівок і довгоствольний однозарядний пістоль під рушничний патрон і запитав, чого ми з цього не стріляєм. Курт на мене подивився з якимось навіть розчаруванням, типу, дохтір фільозофії, а таку фіґню питає. І пояснив, як підлітку, що тут навколо живуть люди, що полювати з нарізною зброєю в місцях, де живуть люди, може лише злочинець або просто людина безвідповідальна. Бо ти стріляєш на сто метрів, а куля і за милю може легко вбити людину. Тому при нормальної площі лісистій ділянці, ти можеш з пістолета чи дробовика палити, скільки хочеш, а от гвинтівкою -- хіба їхати в далекі ліси на північ штату, і то він таке робив лише коли був молодий і дурний, і не задумувався, що хай мінімальний, але шансі забрати чуже життя залишається. Тому зараз ці гвинтівки і нарізний пістолет просто лежать в сейфі, може, хіба, син поїде постріляє на стрільбищі.
Власне, все. Думаю, не варто далі пояснювати, в чому проблема самозахисту автоматом в країні гіпсокартонних стін.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/75556.html.

cultural background discrepancies

Позавчора написав емоційну репліку, а сьогодні, їдучи на роботу, подумав (коли ще думати про таке? лише в транспорті :)) що, цікаво, який відсоток моїх френдів, з тих, хто розуміє українську, знав слова і історію пісні Клептона "Tears in heaven" і, в результаті, зрозумів всю емоційність вищезгаданої репліки. Думаю, переважна меншість. Що нормально, кожен слухає і вважає за потрібне знати щось про свою музику. Просто, нагадування собі: не робити допущень про спільність культурного багажу...

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/75311.html.

Tags:

Хто хоче зустрітися або подивитися на нас: завра, 18 лютого, в 16:00 в залі української греко-католицької церкви (215 Silliman St, San Francisco) буде презентація нової Юлиної книжки "Війна і Маленька Віра". Приходьте. Там поряд паркуватися трохи нетривіально, але якщо ви готові пройтися зайвих кілька кварталів, то без проблем.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/75228.html.
Не читати новин добре. Але деколи доводиться читати, навіть якщо день-два запізно. А потім доводиться з цими новинами жити. І хоч останні роки робили багато, щоби виробити у нас імунітет до найсумінших новин, все одно нелегко. Тому коли в радіо машини, яка везе тебе на роботу, Клептон співає "would you hold my hand if I saw you in heaven", раптом розумієш, що не лише в тебе, а і у водія, і в інших пасажирів очі підозріло мокрі.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/74760.html.
В останньому своєму пості gorky_look надає гарного вірша, виглядає як сучасна (судячи за розміром) стилізація під народне, але я щось ніде не знаходжу ніде оригінала? Це Лук сам написав лише одну строфу для ілюстрації свого тексту, ніхто не в курсі? Могла би бути файна пісня:
Чуєш, йдуть козаки одаль села,
Йдуть на кручиний грай.
Якщо сам не підеш - то шаблю дай.
Я за козака йшла!


Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/74552.html.

Прораб TV, episode 3

Нова серія Прораб TV від моїх малих: https://youtu.be/A3vi45PAf0k

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/74459.html.

євробляха атакуе

Вчора переді мною на світлофорі (Берклі, Каліфорнія) став фольксвагенівський мікроавтобус з номерами, яких я тут ще не бачив: не США, не Канада, не Мексіка, а Брауншвайґ, Нижня Саксонія. Що це було? Чувак заблудився ?
license

Tags:

so news чи fake what?

Я про американську політику зараз не пишу, і цей пост теж не про неї, просто пробую зрозуміти, що стається. Тут в п’ятницю багато людей обурювалося тим фактом, що ФБР, використовуючи досьє Стіла в обґрунтованні прослуховування Пейджа, приховали від суду, що за досьє частково платили демократи і кампанія Клінтон. А сьогодні, раптом, в новинах:
Republican leaders are acknowledging that an FBI application .. disclosed that ... dossier cited by the application had political backing,

Тепер не знаю, як правильно реагувати: fake news чи so what? Чи емейли?

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/73889.html.

Війна і Маленька Віра

Звершилося! Нам, нарешті, привезли сотню примірників, тому можна хвалитися: в кінці минулого року чернівецьке видавництво "Букрек" надрукувало книжку моєї дружини:
Юля Косівчук "Війна і маленька Віра". Казка для дітей допідліткового віку.

Книжка двома мовами: з одного боку українською, з другого -- авторський переклад англійською. Ілюстрації автора. За порадою редакції, кілька ілюстрацій -- інтерактивні: лабіринт там, знайдіть 5 відмінностей, і т. п. Хто в Україні, можна подивитися і купити на сайті видавництва. Ну, або у нас: для трохи більшого тиражу ми кілька сотень примірників викупили, пишіть, я скажу, де знайти. Хто в районі Сан Франциско -- 18 лютого буде презентація в Українському Домі, можна познайомитися, а можна і купити примірник. :)

обкладинка і один з розворотів книжки

P.S. Ого, виявляється, книжку номінували до премії "Книжка року 2017"!

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/73584.html.
Cповідь-передмова: Ми з дружиною намагаємося бути хорошими батьками, але виходить не завжди. Зокрема, частіше, ніж хотілося б, дозволяємо меншому дивитися всяке на ЮТубі. Ну, там, коли треба старшу до школи зібрати, чи, перепрошую, до виходку піти. Помітили цікаву штуку: малому не обов'язково дивитися мультики і шоу з модними яскравими кадрами і голосними звуками кожних кілка секунд, які засирають мозок і назавжди убивають фокус. Іванкові (2.5 роки) найцікавіше дивитися звичайні домашні відео, повільненькі і тихі. Торік вистачало просто відео, де щось робить екскаватор чи сміттєзбиральна машина, а зараз хоче дивитися, як діти в щось граються. Популярний жанр в інтернетах, виявляється, але, на жаль, українською такого практично нема. Англійську ми, поки не не навчився української, обмежуємо. Російською трохи є, всякий майстер Тук-Тук чи Носікі, блін, Курносікі. Мову наіболєє вєроятного протівніка розуміти навчитися треба, але треба ж і свого!

"Треба -- буде," -- сказала старша сестра і підговорила маму зробити свій канал. Не знаю, на скільки їй стане сил і натхнення, але пару сюжетів вже зробили. Оскільки улюблені Іванкові ігри крутяться навколо будівництва, назвали "Прораб TV", хоча вже друге з двох відео точно женеться за лаврами Джулії Чайлд. Але то таке, ось канал: https://www.youtube.com/channel/UCVDrdPlNeql-u4_6hIyJivw
Нагадую: це лише для наймолодших дітей, щоби бавитися. (Ну і ще для рідних бабусів-дідусів-тет-вуйків, щоб милуватися, і для себе, щоби похвалитися, що, принаймні, наша старша дитина українською говорить ліпше, ніж багато ровесників на Буковині.)

Відео вставляти не буду, якось встидаюся, але ось посилання:


Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/73384.html.

хоч щось

Один друг в жж почав кампанію з невинною назвою "моя боротьба" :) Ну, в смислі, боротьба за збереження жж шляхом того, щоби щодня публікувати хоч щось. Я в жж досі копіюю, тому приєднаюся. Сьогоднішнім хочщось буде недавно почутий анекдот. Анекдот пошлуватий і не обов'язково смішний, але мене глибоко вразив тим, що за багато років це був перший жарт, який я почув, а не прочитав. Може, просто, менше всяку фіґню читати став? Але менше з тим...

Говорять дві куми:
- Слухай, ти яку позу в сексі найбільше любиш?
- Я зверху, і ніяку іншу.
- А чого тільки так?
- А щоб як не подобається -- встала і пішла.


Нових теґів, наприклад "моя боротьба" мовою оригіналу, додавати, напевне не буду. Поки що. :)

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/73099.html.

Tags:

На цегорічні свята взнав багато нових для себе колядок і щедрівок. Кількох з тих щедрівок в інтернетах нема взагалі, щось є -- в посередніх записах, навіть якщо виконання бездоганні...
А сьогодні взнав про гурт, виявляється, давно популярний серед тих, хто активніше за мене займається музичною самоосвітою. Прошу, "Хорея Козацька" Тараса Компаніченка. Це якась неймовірна сила, ковток свіжого повітря в світі попси або банальності.



Треба, треба браття камрати
Рождшуся Богу поклін віддати.
...
А врешті даймо Ісусу Христу
Душу і тіло, і совість чисту!

!!!

В них там багато всього. Ось ще різдвяне, давнє-давнє, чув лише раз, буду повторяти, бо старослов'янську на слух не дуже :) : https://youtu.be/pDcXoLaftw4

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/72786.html.
Недавно у scholar-vit'а в коментах про пост про єврейського адвоката у родини алабамського кандидата в Сенат Мура хтось запитав: а от як доказати, що ти -- не антисеміт? Там автор відреагував на запитання, як на троллінґ, можливо, і доречно в той момент, але саме запитання дуже правильне і складне. Я от поняття не маю, як на нього відповісти. Тому, власне, дуже не люблю таких ярликів і завжди з підозрою ставлюся до звинувачень в різного ґатунку ксенофобіях, крім очевидних випадків рівня архетипного гітлера. Як на мене, навішування на опонента ярлика "расист / антисеміт / мізоґін / і т. п." в не-криштально-чистих випадках є ознакою програшу в дискусії. Але цей принцип стосується лише характеризації опонента, а не його/її аргументів і дій, доказати, що те чи інше твердження чи дія в певному контексті є, скажімо, гомофобськими -- і легше, і важливіше в глобальному плані.

То все була передмова до того ярлика, який тільки що навісили на мене, вірніше, на мою роботу. Я оце загрузив на наш груповий бітбакет кусок свого коду, а співробітник зробив код рев'ю і прийшов мене критикувати. Показує кілька місць, де у мене змінні називаються k, v, D, L, а не змістовними іменами. (маю такий гріх, спадщина давніх часів в обчислювальній фізиці), каже: "зараз можеш лишити, але більше такого не роби." Я погоджуюся і, підсумовуючи його слова, кажу, що "you want to see me improve the semantic meaningfullness of my variable names", на що він каже: "hell yeah, your behavior was totally antisemantic so far". Отакої. :-(

Але я виправлюся! Чесно-чесно!

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/72541.html.

Tags:

Воно, звичайно, Миколай їхав світом ще два тижні тому, музику писали цю до Різдва за новим стилем, ще там щось, але то все дрібниці. Дзвоники дзвенять. Дай боже ці Свята відсвяткувати і на рік си дочекати. Христос ся Раждає! Славімо Його!



Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/72433.html.

Ангели / Схожі

Знайомі пишуть передноворічні блоги про шо в кого ставалося. Мені про себе писати нічого, тому буду черговий раз хвалитися жінкою.

Юля малює ангелів. Тобто, не лише їх, але останні кілька місяців щотижня з’являється мінімум один ангелик, часом більше. Почалося це кілька років тому, коли ми були вдома на канікулах, а з матеріалів були лише акварелі і папір. Якась волонтерка збирала гроші на операцію хворій дівчинці, то Юля просто малювала особистого ангела-охоронця кожному, хто був готовий пожертвувати хоч щось, від ста гривень до десяти тисяч... Потім у нас з нагоди народження Івана була перерва, потім коли більше, коли менше... але оце останніх кілька місяців щось неймовірне. Якось восени, Юля оголосила, що всякий, хто хоче, може отримати ангела, якщо погодиться допомогти комусь з підопічних Марти Левченко з фонду “Майбутнє України”. І пішли замовлення, часом вона просто не встигає. Може, просто хочуть допомогти дітям, може, апелює примітивно-дитячий стиль малюнків, але зараз Юлині ангели є по всій Україні, США, Канаді. Є в Польщі, в Італії, в Бельгії, в Таіланді, в Новій Зеландії... Кожен допомагає фонду як може, хтось -- грошима, хтось -- на місці, роботою і добрим словом. Свого ангела отримала і Марта Левченко, силами і часом якої зуміли зберегти здоров’я і/або залишитися в сім’ях десятки, якщо не сотні дітей. Тих самих, котрі -- майбутнє України. Ось -- Мартин особистий ангел:
Marta Levchenko`s angels

Тому, коли Юля думала, що б поставити відеорядом до останньої своєї записаної пісні, то просто попросила знайомих в фейсбуці прислати фото з особистим ангелом. Ось, що набралося за пару днів (пісня давня, років п’ятнадцять, але аранжування і виконання цегорічні):


Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/71977.html.

Dec. 6th, 2017

Найбільше мене в людях бісить... навіть не бісить, а печалить, надмірна абсолютизація всього. Чи не абсолютизація, а дихотомізація, максималізм, чорнобілість сприйняття, you name it. Словом, неспроможність зрозуміти, що крім твоєї точки зору і протилежної, є ще мільйон точок зору посередині. Чи що людина, хороша в одному, може бути поганою в іншому, або навпаки. Чи що в кожному стаді є паршива вівця, і в кожному стаді є вівця непаршива. Причому грішать цим представники всіх таборів, як не діли, на право/ліво, чоловіків/жінок, наших/ваших... :(

Людина пише, що їй не подобається, як неправильно прокуратура Міхо заарештовувала, їй одразу кажуть, що ну якщо вам подобається бути за зрадника Саакашвілі...

Людина пише, що, може, Саакашвілі чи там Тимошенко не слід було з такими порушеннями влаштовувати перетин кордону, їй -- всьо, порохобот!

Людина пише, що, можливо частинарізниці в тому, ким працюють і скільки заробляють чоловіки і жінки (або негри і білі) не лише в дискримінації, а в у чомусь різних усереднених здібностях чи вподобаннях, їй -- сексист (расист)!

Людина пише, що, може, повна приватизація медицини чи освіти -- це занадто, їй у відповідь -- соціаліст!

Ну і так далі, тисячі їх. Це щодо абсолютизму в рамках якогось одного параметру, фінансування медицини там чи поглядів на расову рівність. Але ж народ іде далі: від того, чи зв’язано, наскільки хороший той чи інший політик/вчений/музикант/клоун з його, скажімо, ставленням до жінок, чи наскільки поганий той чи інший політик/вчений/музикант/клоун при його, скажімо, ставленні до проблнми ізраільських поселень в Палестині.

Причому, Байєсівський підхід ніхто не відміняв, як ніхто не відміняв звичайну мораль, але ж, холєра, як не враховуй попередню ймовірність (prior? умова?), вона лише частово модифікує ймовірність умовну. І як не визначай мораль, абсолютних положень в ній майже ніколи нема.

Словом, печально все. Добраніч.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/71743.html.

ніштяк

Блін, взагалі ні на що нема часу, загибаюся. Але, виключно в плані перерви від всякого обов'язкового напишу про дітей.
Малий, 2.25 року, мовчить як партизан. (Його сестра в цьому віці вже говорила краще за багатьох шести-семи-літок.) Розуміє все, але каже кілька осмислених слів. Зате, останнім часом почав таки щось белькотіти заради белькотіння: гратися, ніби він говорить. Частенько звучить смішно, то "бля-бля-бля", то "фак-фак-фак", причому, не тому, що таке чув, але восьмирічна сестра радісно на це реагує. А оце сьогодні якось дуже чітко вимовив слово "ніштяк", я дивлюся -- а Марічка ніяк не показує, що вона це слово знає. Довелося проводити лікбез (подумав, чи не написати "лікнеп", але нє, тут саме лікбез). А то росте дитина, українську, ніби, знає прекрасно, російську цілком розуміє (язик наіболєє вєроятного протівніка, хош-не хош, але поки що краще не ігнорувати), а що таке ніштяк не знала.
Тепер знає. Всьо, ніштяк.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/71496.html.
Цікавий сюжет сьогодні зранку на NPR. Про те, як і чому Фейсбук робить людей нещаснішими. Вірніше, соцмережі взагалі, але на конкретному прикладі і через механізми найбіш характерні саме для мордокниги: через спостереження фрагментів чужих життів і постіння (пощення?) фрагментів своїх (погано і одне, і друге, і обидва разом), ми постійно займаємся надмірною рефлексією на предмет якості життя. Простими словами, постійно переживаємо, чи ми чого не упустили, в результаті, таки упускаємо. Словом заздримо іншим і, найгірше, гіпотетичним самим собі. А коли перекриваєш людині доступ до соцмереж, то реально робиш людину щасливішою. Отака от свобода волі, панімаєш. Висновки цілком перекликаються з тим, що спостерігаю по житті на прикладі родичів/знайомих: сам я ФБ не маю, ніколи не мав, і вам не раджу.

То всьо на радіо не самі придумали, а скомпонували з різного всякого, будуючи на фундаменті цілком, з виду, наукового дослідження з тельавівського університету. Статті півроку, правда, ще не опублікована в журналах, але препрінт висить що в автора (http://www.tau.ac.il/~aradayal/Facebook.pdf), що на SSRN, де він досить популярний.

Я там вжив слово "механізми" неспроста. Всі ті спостереження і висновки фокусуються на фейсбучному модусі подачі і отримання інформації. А от первинність тексту і орієнтація на діалог, як в Дрімі і приснопам'ятному жж робить їх фактично імунними до всіх цих проблем, в результаті не робить нас нещаснішими, а зовсім навіть навпаки. Словом, якщо кинути ФБ і вернутися на нормальні платформи, то від цього буде лише щастя і профіт. Q.E.D.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/71077.html.

Tags:

Сьогодні обіцяють початок сезону дощів. Це так в наших краях рання осінь переходить в пізню. Каліфорнійська рання осінь цього року була зовсім коротка, пару тижнів, але вдалася на славу: листя, кольори, запахи, лагідне сонце вдень, прохолода вночі -- все було точно як бабине літо наприкінці вересня десь далеко в дитинстві.

Киця заснула в кошику,
І заховалось сонечко.
Мама співає пошепки:
“Спи, моя люба донечко.”
Місяць над вербами низько, і
Яблуком пахне вересень,
А над твоєю колискою
Тато стоїть, як велетень.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/70897.html.

Tags:

професор Цибуля

Багато моїх знайомих, хто з самого початку, хто внаслідок тих чи інших висловів, досить таки критично, щоб не сказати негативно, ставляться до професора Цибулі, ака Gorky Look. У нього, і справді, завжди легко знайти до чого доколупатися, але чого в нього не забереш, так це того, що пише він про наші справи, хай і неоднозначно, але об'єктивніше за багатьох, і, на відміну багатьох, puts his money where his mouth is (читай: поїхав в АТО, а не, в кращому випадку, з'їздив), ну і, нарешті, таки вміє він влучно сказати. Ось, хоча би, з сьогоднішнього:
Отличайте треск разрываемой за Родину на груди тельняшки от треска лопающихся от ненасытности на заднице штанов.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/70447.html.

Latest Month

February 2018
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   

Profile

baker
malyj_gorgan
malyj_gorgan
Powered by LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner