?

Log in

No account? Create an account
Тут в коментах у Якова-a-Джеркова, який недавно цитував мій пост про шок від того, що в Україні "нема" війни, якісь мудрагелі щось писали, що "всьо правильно", що "не можна же жити тільки війною". Видно, ідея того, що між "лише війна" і "забули про війну бо усталі і оно нам нє нада" може бути ще багато стадій, їм недоступна. Тим не менше, справді, лише війною жити не можна і не треба, тому ось, до вашої уваги, новий кліп від моєї дружини. "Кочовер реґґі", знято в Чернівцях минулого тижня.


Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/97664.html.

Україна, замальовки

Один з кращих методів відчути, що стається в Україні, принаймні, регіонально — поїздити в маршрутках і послухати, що говорять люди межи собою. Зокрема, я, нарешті, поспостерігав наживо лохторат Зєлі. Ось два приклади, які є, не побоюся цього слова, прямо-таки архетипами:

1. Виходці з Совка . («Дама» трошки за 60, говорить російською. Когерентність розповіді я намагався передати, як міг.)
-- Ох, як я не люблю на базар єздіть, я такая злая послє етава, даже муж мнє гаваріт: ти такая злая становішса. Ну а што дєлать? З етімі пенсіямі, з етім всєм. Проклятая перестройка! І скольки оно єщьо так будєт? І наш, тоже, обєщал столька всєво, а тоже нічєго нє дєлаєт. ... Лучше би дальше дєлал свой Квартал... Ну а Парашенкаб што, лучше !?! Всє ані адінаковиє! А юмор у нєво харашо получалса. Я же тоже етім занімалась. Я же культпрасвєт работой занімалась! Ах, какіє я мєропріятія організовивала! Дєвятиє мая, восмиє марта! Ні аднаво канцерта нє прапускала! Ех, тепєрь уже єта всьо нікаму нє нада. Нєту больше тахіх канцертов! Праклятая перестройка! Ето всьо із-за ніх! Ну, нічєво, пасмотрім єщьо!

2. Нове покоління (Молодий чоловік, років 30-35, не більше. Говорить українською, з домішками регіонального діалекту і суржика)
-- ... а він його питає: а покажи мени свій телєфон. Шо це у тебе, айфон? То ти такий багатий? А яка в тебе зарплата? Нашо тобі зарплата? Всьо! Уволєн! З понеділка можеш на роботу не приходети! І таке саме по всій граници.
-- (...відповідей співрозмовника я не чув. То старий дідо, мудріший, тому, на всякий випадок говорив тихо і без запалу...)
-- Шо-шо? Нє, ще не уволили. Тож не так скоро. То же ше там всі старі сидят. То тіко як нову раду виберем, то будуть уже інші, то за який рік-два все і буде як має бути.


Тут вчора чи позавчора бачив у когось перепост з гіпотезою, що «слуги народу» — то сучасні більшовики часів громадянської. В плані популізму і конструктивного потенціалу — на то і виглядає. В плані сили ідеології і деструктивного потенціалу — сподіваюся, що ні. Екстраполюючи в майбутнє, ця перша, котра комуністичний масовік-затєйнік, явно, коли розчарується, піде в аналог наступної ітерації тих же більшовиків — в сталіністи. Другий — явний романтик і просто не гігант думки. З тих, котрі металися між більшовиками, Махном і ким попало, хто більше наобіцяє щастя прямо вже. Може піти куди завгодно. Моя думка — таких других, якщо грамотно з ними горовири, ще можна спрямовувати в нормальне русло. Що робити з першими — не знаю в принципі. Не можу придумати для них ніякого методу, крім залякування. Нічого конструктивного вони не вміють і не знають і активно не хочуть вміти і знати.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/97314.html.
Приїхав на місяць в Україну. Такого глибокого шоку у мене від приїзду не було, напевне, ніколи, а такого депресивного враження не було десь з середини дев’яностих.

Шок перший: тут нема війни. Зовсім. Тобто, взагалі. Ні в новинах, ні в аналітиці в ЗМІ, ні в промовах політиків, ні на білбордах, ніде. Знайомі добровольці їздять, шваґро відпочиває після ротації, друзі з фронту пишуть… а більше ніде війни нема . Єдине про війну, почуте з телевізора, це слова якогось харківського, чи що, політика, що “люді усталі от войни, ані ґатови на всьо, лішь би больше нікакой вайни”. Ще в Чернівцях якихось солдатів часом в формах десь бачу, а за півтори доби в Києві взагалі нічого. Зате гулянка безкінечна і невпинна. Заодно нагадав собі, чому я ніколи не любив Києва: крім огиди, ніяких яскравих емоцій і не було. Поділ гуде музикою з кожної вулиці, дискотеки/концерти, кафе/клуби, дорогущі машини і свято, свято… Лише посеред Майдану самотньо стоїть зварений з осколків а-ля Трон Мечів трон війни, коло якого навіть ніхто не фотографується.

Шок другий: ніяких проблем з владою нема. Минулими роками, коли я тут був, коли не включиш телевізор, звідтам постійний потік негативу про те, як в Україні погано жити, яка влада продажна, як все погано, кругом сміття, отрута, їжа неїстівна, дороги розвалюються, ціни високі, вороги злі, чиновники корумповані, все валиться і гниє, люди бідкаються, а влада розводить руками. Зараз же…., ні, якісь новини ще є, але порівняно з минулими роками майже непомітні, і критики влади нема зовсім. Хіба лише де про вибори, але там переважно про те, яка минула влада нехороша була і як вона, така сяка, хоче втриматися.

Шок третій. Вірніше, просто третє спостереження, якраз воно не шокує: народ радісно гуляє і забув, що щось було не так, але, холєра, щось відчуває. Якась напруга в повітрі висить, правда, на відміну від попередніх разів, напруга якась геть неконструктивна. Чи то я надумую? Але таке враження, що народ відчуває, що щось буде, але, на відміну від попередніх разів, відчуття набагато більш приречене, що буде щось погане і остаточне.

Тут пані cheeha, спостерігаючи Україну з якихось, таке враження, досить ватних новин, оптимістично висловлюється, що все не так погано, і що український народ не такий дурний і не може в своїй більшості собі хотіти зашкодити. Ну-ну,.. З того, що я бачу, український народ якраз і є такий дурний. Так, воно стається не вперше і не вдруге. Так, не лише наш народ такий дурний. Але від усвідомлення того якось не легше.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/97257.html.
Ну як, про нас. Українська недільна школа при цекрві Св. Михайла в Сан Франциско, де я один з учасників, щоб не сказати, активістів, минулого місяця організовувала святкування Дня Матері, а про це діло візьми і напиши американський емігрантський тижневик Юкрейніан Уіклі. Ось:
http://www.ukrweekly.com/uwwp/san-francisco-parish-celebrates-mothers-day/

Мені до знимки тицьнули в руки баняк, бо кругленький, найбільше на кухаря схожий. Хоча неправда це все, в баняку хтось інший щось варив, а я пік хліб і солодке.

Отака от лажа, засвітився при православній цекрві, але то випадково, не подумайте, я щирий католик! Просто в СФ в греко-католицькій церкві священник -- трохи неприємний тип, то я, поки він там, католик на відстані. Дуже зручно! :)

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/96992.html.

стилізація під Mother Goose

Давно назрів новий теґ: графомань

Я вже тут якось згадував, що, випадково, переклав на українську трохи класичних дитячих віршиків а.к.а. nursery rhymes. Оце пробую надрукувати збірочку, а поки воно пробується, зрозумів, що в мене закінчилися цікаві rhymes для перекладу! Залишилися або занадто примітивні, або занадто жорстокі, або з інших причин неперекладабельні. Хоч бери, та й сам пиши. Вчора по дорозі на роботу оце почав:

There was a little man
Once known by name of Stan,
Who thought he'd climb a ladder on his head.
But when he reached the top,
Our Stan declined to stop;
No, he continued moving up instead

He stood right on the edge,
Then on the garden hedge,
And branch by branch proceeded up a tree.
He stepped upon an owl
And then some water fowl,
No end in sight to Stanley’s climbing spree.

He traveled through the air
Not on his feet, I swear,
But on his head! Until his neck was sore!
They saw him on the clouds…
His current whereabouts
Not known to all good people anymore.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/96531.html.
В машині водій сьогодні слухав цікавий подкаст про проблеми десегрегації. Зокрема два моменти:
пацієнти всіх рас, якщо анонімно запитати, хочуть мати доктора своєї раси. Більше того, кілька досліджень (їх всього таких було кілька) встановили, що пацієнти у доктора своєї раси краще виліковуються. Банально його більше слухають, коли він їм каже, там, здати такий чи сякий аналіз, чи, там, ліпше за собою дивитися. А тепер сюрпрайз: оце статистичне покращення від однаковості раси пацієнта і лікаря практично повністю стається за рахунок афроамериканців. Тобто, може, кожен хотів би собі лікаря своєї раси, але якщо вже не вийшло, то слухаються того лікаря, який є, бо своє здоров'я важливіше за свої вподобання. Всім важливіше, а комусь і ні.
Ще один приклад, з освіти. Виявляється, що успішність дітей у вчителів своєї раси вища. Відчутно вища. Причому, сюрпрайз, основний дравйвер статистичного покращення тут: чорні хлопчики. Вони банально не хочуть слухати інших вчителів, а своїх часом хоч якось. Діти інших рас у чорних вчителів, може, трохи гірше, але далеко не настільки.
Я не дослухав, правда, подкаст, факти почув усі, а дискусію пропустив, не знаю от, що розумного на це може сказати теорія насильної десегрегації.
А ще цікаво: у нас тут на роботах і в школах проводяться регулярні семінари про подолання власних упереджень і расизму. Причому 100% змісту цих семінарів, приховано, а часом і прямим текстом, про те, як білим треба долати упередження стосовно небілих, і як, коли подолають, всім стане ліпше. А послухаєш таку статистику, і ади, виходить, що це не тим і не про то треба тренінґи про расизм і упередження викладати.
Але я про інше. Тривіальна екстраполяція шкільних проблем на поліцію і неполіцію, імхо, дає підстави, принаймні, задуматися над тим, в яку сторону спрямований расизм, наприклад, в макроскопічного рівня конфлікті між американською поліцією і чорними общинами?

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/96330.html.

Дата

Оце привітав маму з її 78-м днем народження. А вона нас — з 15-ю річницею шлюбу. Ну що ж, дай нам боже ще багато років так одне одного вітати: нагода є, роки ідуть самі по собі, ще треба аби були ми.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/96167.html.

Tags:

А нас то за шо

Методом випадкових асоціацій мій внутрішній монолог на тему інагурації Коломойського докотився до расизму. Точніше, до теми відсутності расизму в офіційному (не реальному, а офіційному!) радянському дискурсі. Подумалося мені, що лозунги "вони негрів лінчують, а ми ні" або "вони загнали індійців до резервацік, а ми ні за що б" (тут окреме "ха-ха", якщо знаєш, що робили з чукчами і ін.) по суті своїй так само расистські, як і те, що вони критикують. В тому смислі, що вони точно так само об'єктивізують всіх інших. Різниця як між "я свою жінку тримаю вдома" і "а я свою відправив на роботу" -- ті ж самі геніталії, лише в профіль. Жодна позиція не допускає порівняння себе з тими самими неграми чи індійцями. А даремно...
Неочевиним і важко формульованим способом ця вся фіґня релевантна до того, як думають і діють мої земляки.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/95653.html.

gloria mundi (ще не transit)

Мою Юлю показав "Голос Америки". Кажуть, стрімили принаймні на одному з українських центральних телеканалів, на П'ятому, чи що. Знаю точно, що мої знайомі і родина випадково (!) побачили нас в телевізірі хтось в Тернополі, хтось в Чернівцях, а хтось в Києві. (В тому варіанті сюжета, який попав на 5й канал, правда, мене назвали інакшим прізвищем, але така вже нині журналістика, про фактчекінґ чули хіба на першому курсі на уроці історії. :))

Словом, ось, кому цікаво подивитися на мою дружину і на нашу родину взагалі (там перед кінцем сюжету навіть мене щось трохи заставили сказати), то вам сюди:
https://ukrainian.voanews.com/a/khudozhnytsia-maluye-yanholiv-zadlya-dopomohy-ukrayinskym-dityam/4914144.html

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/95414.html.

Tags:

just thought of a clerihew

(про Фур'є я клеріх'ю раніше не чув, тепер ось буде)

Jean-Baptiste Joseph Fourier
Could easily explain
Anything at all, oh, yeah,
In his domain.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/95215.html.

Tags:

великодне

На Великдень треба слухати "Jesus Christ Superstar" (уже :)), але то довго. Коротка квітессенція того, про що християнство is all about:


P.S. Цікаво, деколи в машині переклацуєш на Christian Rock канали, слухаєш.... ну фіґня же. Коли людина в першу чергу християнин, хоче робити про свою віру мистецтво, воно виходить в кращому випадку посередньо. А коли хтось в першу чергу митець і пише про віру, бо так вийшло, то воно, холєра, виходить на порядки краще.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/94912.html.

хороші новини / елітизм

Команда українських старшокласників класно виступила на цьогорічній ICYS в Малайзії. Новини кругом, правда, переважно, регіональні, то кожен пише про своїх (там з кількох регіонів діти були), але ось на Уніані теж: https://www.unian.ua/science/10529844-ukrajinski-shkolyari-zdobuli-5-medaley-na-mizhnarodniy-konferenciji-molodih-vchenih-u-malayziji-foto.html. Молодці! Ех, а я якраз оце мав був поїхати в Куала Лумпур по роботі, не захотів, а тепер шкодую, така була нагода перестріти там нашу делегацію.

Це було шановному Байтбастеру в його найкращу рубрику хороших новин "завзяття й праця щира". А тепер трохи елітизму і самовихваляння:
Я все думав: ну як же так? Серед друзів і знайомих нема вати, майже нема ЗЕ-ків (та і просто зеків теж), купа народу воювало, а хто не воював, майже всі волонтерять, підтримують, допомагають. При тому, що друзів і знайомих у нас реально дуже багато, активний спосіб життя, все-таки. Звідки ж раптом узялося все те болото, всі ті 75% і всі ті колаборанти? Хто вони такі? Де ховалися? Видно, все-таки, "страшно далєкі оніми от народа". Ось, наприклад, вищезгадана конференція. Я зі здивуванням дізнався, що керував делегацією не аби хто, а мій вчитель, а один з переможців -- мій племінник! Причому, тут ніякої родинності, коли поколіннями ходять в ту ж школу, тут чиста випадковість -- вчитель і племінник з різних міст і познайомилися вперше якраз в цій поїздці. Горджуся такими знайомими і родиною! Але ж воно, холєра, не у всіх так. І по телевізору чи в газеті не про всіх пишуть (це не про мене, про жінку! І взагалі, "Голос Америки" ще лише монтує, ще не показали!) Це ми що, уже еліта і тому "простих людей" перестали розуміти? От нічо собі! :)
Словом, отаке. Може, треба жити простіше, менше робити, ще менше думати, і тут-то я теж озеленюся? Краще не буду пробувати... Краще новий теґ додам, "ф*^нґ elitists", o!

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/94657.html.

ціна помилки

Узагальнене звернення до виборців Зеленського і противсіхів (в другому турі це тотожній вибір), Не для образ бо, як би там не було, нам і далі разом жити, від наших сварок виграють лише вороги. Оскільки більшість з вас, хоча би на словах, “за Україну”, просто вважає, що з Зе замість Пороха Україні буде краще або, принаймні, не гірше, зате краще і легше буде “людям”, і оскільки ми не знаємо точно, як воно буде насправді, добре би зафіксувати два важливі моменти. (1) в який момент одна зі сторін визнає, що помилялася; (2) яка ціна цеї помилки. Тут і далі “ви” у мене -- зазеленські українці, а “я”, якщо неясно, -- ваш переконаний опонент на позавчорашніх виборах.

Почну з того, що я буду радий і щасливий, якщо виявиться, що ви були таки праві, а я боявся даремно. Якщо всі можливі більш чи менш катастрофічні сценарії виявляться плодом нашої паранойї. А я визнаю, що помилявся, якщо протягом найближчого часу, скажімо, до наступної осені не станеться:
(а) жодного з можливих катастрофічних сценаріїв: ескалацій війни з втратами життів чи територій, визнання минулих втрат (e.g., кримваш), дефолтів, гіперінфляцій, внутрішніх конфліктів і т. п. Усе -- незалежно від зовнішніх чинників, ми бачили, що попередній президент умів тримати Україну в умовах зовнішніх агресій і економічно-політичних тисків.
(b) розвороту тенденцій виходу Україні з макроекономічної діри, в яку вона попала ще до війни. Наприклад, утримання параметрів зростання ВВП без розгону боргу. Трохи ще деталей в кінці текста.
(c) погіршення рівня життя і внутрішньоекономічної ситауції. Грубо кажучи, покупної спроможності “простих людей”, причому, не лише пенсіонерів чи людей на мінімальних зарплатах, а і середнього класу: дрібних підприємців, освіто/медичних працівників, інших найманих робітників, фермерів/села.
(d) розвороту в міжнародних стосунках з Заходом в сторону Росії.
(e) відмови від підтримки української мови і культури…. Що до певної міри співпаде з попереднім пунктом
(f) утисків прав і свобод, політичних і особистих, на приватних осіб чи ЗМІ, як через адміністративний ресурс, так і через тітушню і нечесний бізнес.

Важливо, щоби воно все не сталося одночасно, бо набрати боргів, щоби лише підвищити пенсії чи втримати гривню можна. Або можна отримати подачку від Росії, щоби прогнутися під неї політично…. Але подачки і борги щось покращують лише тимчасово, а розгібати їх потім дорого, важко, а часом і неможливо. Але якщо це все спрацює хоч наскількись і при цьому вдастся ще і, там, хоч трохи побороти корупцію, чи не лише “не погіршити”, а і покращити рівень життя, покарати всяких поганюків і т. д., то я не те що визнаю свою помилку, а з радістю активно почну підтримувати Зеленського і команду. Почну-почну, чесноQ Порошенка, он, підтримую, хоч 5 років тому за нього не голосував -- помилка, яку чесно зараз визнав і бачу, що він виявився найкращим і напоряднішим президентом України за всю нашу історію.

Отаке. Я розумію, що ніхто з “зе”-українців мені сюди не писатиме, але сподіваюся, що якщо якийсь з сценаріїв в пунктах (a-f) почне справджуватися, то вони схаменуться і хоча б тоді, ХОЧА Б, на наступних виборах хоч трохи подумають.

А тепер про ціну помилки. Хто живе в Україні буде платити цю ціну хоче він того, чи ні… Але якщо ви "за зе", то сподіваюся, ви готові, принаймні, не бідкатися і не вестися на наступного популіста? А якщо ви живете за кордоном, то що? Вернетеся з Польщі додому в ЗСУ? Ну хоч в перерахунку на готівку готові компенсувати? Бо комусь то компенсувати доведеться, і чомусь я боюся, що цим будуть займатися переважно ті люди, які позавчора на виборах програли…

Додаток. Пара слів про економіку.Collapse )

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/94219.html.
Котрий день думаю, якими словами звернутися до тих, хто хоче проголосувати за Зеленського або не проголосувати взагалі. Не те, що хоч хтось з них мене читає, але раптом...
Важко вибрати, з чого починати, бо антипорошенківська пропаганда іде на різні теми, причому, теми взаємно суперечливі. І на яку тему не говори, воно завжди так: (теза) У нас з abc погано і стає гірше, Порошенко винен, бо або це він зробив, або це він не поправив, голосуємо за З. (антитеза:) Нехай з з abc погано, але П і Ко принаймні роблять dfe, якби не це, могло ж бути і сильно гірше, а З і його сторона (там/тоді, коли мала шанс) не показали, що могли би справитися хоча б так само. Гірше того, вони навіть на словах не обіцяють нічого кращого. Зате обіцяють зробити багато такого, що з abc з великою імовірністю все стане ще і набагато гірше. Пара прикладів нижче, на різні теми.

Тема 1. Війна: армія і міжнародна обстановка.
Якщо вам не подобається, що ми не програли війну, і що в міжнародних стосунках цілимося на Захід, а не на Росію, то перепрошую, З і справді -- ваш кандидат, далі не читайте.
Чи ж ви ставите в вину П, що він досі не виграв або не добився, що за нас її не виграли гамериканці чи ще хтось... Ну так З. тоді -- не ваш кандидат: що в справах армії, що в справах стосунків з основними міжнародними партнерами, до П. не придерешся. Тут головне що? Позиція президента, твердість/послідовність цеї позиції, особистий імідж, гідність і вміння достойно і ефективно представляти свою державу перед друзями і ворогами. А з його давніми жартами про "путін, забери мене", пізнішими заявочками про "перестати стріляти", відвертою аморфністю позицій і, скажем так, відсутністю ознак особистої несцикливості, програє по всіх параметрах. А якщо він і справді спробує "переставати стріляти", то це загрожує реальною катастрофою.

Тема 2. Жити стало так тяжко, це все П винен, гнати його, гірше не буде
Про війну ми при цьому забуваємо (а вона про нас -- ні). Але нехай не про війну, а про внутрішнє: корупція, неефективність правоохоронців, ну і, куди без цього низькі зарплати і дорогий газ з електрикою. Серйозно? Це вам президент все робить? Чи, все-таки, уряд і парламент? А президент, на рівні закону, нає вплив лише через своїх союзників в уряді і т. д. Тобто, претензії, що такі закони Рада прийняла, такі поліцейські у Авакова, такі губернатори у нас і мери -- це все правда... так, заодно вже, треба подивитися, хто з цих людей зараз (а хто і одразу) грає проти П. Ну і з тих, хто, ніби, лояльний до П, ще не забути глянути, наскільки він чесний чи банально професійний, до того ж Луценка доколупатися є багато за шо. Все правда, шах і мат мені. Але, блін, а хто може бути в З? Якщо навіть допустити, що З не чиясь маріонетка, то там уже зараз суміш випадкових людей, явних пройдисвітів і явних ворогів (яниківських людей і т. п.) А якщо таки визнати його маріонеточність, то це все наполовину виявляється ще і представниками спонсорів. Словом, вибачте, дорогі, але ну ніяк не видно, яким чином зекоманда раптом стане чимось не те що кращим, а хоча би наполовину не таким хріновим, як зараз. Я б сказав, зараз ще так нічо все працює. При ВФЯ було більше одностайності, але то була одностайність банди, та і професіоналізму там не було; при ВАЮ про професійність судити важко, такий був розлад; при Кучмі було багато всього, але теж не на пустому місці в 2004 почалося що почалося.... Словом, ні, нічого такого не буде. В найкращому сценарії, фантастичному (незалежний З, який чесно хоче зробити все, що обіцяє його команда), все буде так само або трохи гірше (нагадую, це лише внутрішня політика, без війни), а в реальному сценарії (маріонеточність і брехливість), все обійдеться нам ще набагато дорожче... :(
Низьких зарплат/пенсій і високих тарифів це стосується в першу чергу: якщо З не маріонетка, то нічого не поміняє, а якщо маріонекта, то, може, спочатку його господарі і кинуть комусь подачку, але потім сторицею, від усіх і кожного, собі її повернуть.

Тема 3, критики з Камелоту: дорогенькі, антипорохоботи, "антифашисти" і т. п.
Якихось корупційних речей це теж стосується, але там важко розділити П і свиту, але ще є всяка критика про невідповідність президента високим стандартам критикуючих. Зверхньо до когось поставився, журналістку обізвав дорогенькою, не одразу вигнав когось звідкись, хто щось нехороше сказав, не засуджував і довший час допускав існування "нацистських" загонів. Ну а вже які погані прихильники П, ака порохоботи -- і перебільшують, і брешуть, і вихваляють, ну просто гайки.
Навіть не розказуючи, чим називання "Айдара" чи "Азова" нацистськими батальйонами неправильне і несправедливе, я можу сказати лише одне: З і Ко вам все те ж саме дасть десятикратно. Не лише дасть, а уже давав і дає. Не показується ні дорогеньким, ні дешевеньким, а коли показується, посилає їх нафіґ прямим текстом. (Видно, це їм не заважає, аби не посміхався зверхньо... ) Порохоботи, може, деколи занадто примітивно формулюють щось в інтернетах, ну а за З тітушня топи ть, яка без всяких інтернетів формулює. А з батальйонами.... Якщо ви вважаєте, що це аж настільки важливо -- одразу розганяти і ніяк не підтримувати ці батальйони одразу (а не протягом кількох місяців, як по факту все і вийшло, навіть в умовах бойових дій і відступу), то згадайте вже і те, що одні з найбільш підозрілих збройних формувань такого типу (ті ж "Донбас" і "Шахтарськ") в той час плекав і приручав саме "ко" з "з і ко", який в ті часи командував в Дніпрі. А потім був помічений у використанні предтавників таких ось всяких угрупувань для перерозподілу власності всередині України.

Тема остання.
Якщо вам то всьо, що я написав, -- пусте говоріння, просто, ось так ось хрєново вам живеться, це все Порох винен, от ми йому покажем, то в мене для вас три новини. Перша новина нейтральна: вам полюбому буде житися ще хріновіше. З П. є шанс, що не набагато хріновіше, а з часом навіть і знову нормально, але з З -- хріново полюбому. Бо він вам "нічого не винен", а от ви (ми) йому і КО -- винні, і немало. Друга новина хороша: ви такі не одні унікальні, зараз в світі багато де народ голосує назло мамі відморозити вуха, від Брекзіта до Трампа, все те ж саме, глобалізація, однако. Третя новина погана: на жаль, на відміну від України, ні в брекзітобританців, ні в трампоамериканців не іде в країні війна. А у нас -- іде, тому ризик катастрофічних наслідків вашого вибору набагато вищий, ніж деінде. Катастрофічних наслідків, на жаль, не лише для вас, а і для тих, хто любить мою землю і хоче їй і її жителям хорошого.

Думаю, досить.

Наостанок особисте: тут моїй дружині і ще деяким знайомим закидали, що чого це ми переживаєм за Україну так, раз живемо в Штатах, хай ті, кому там жити, вирішують. На це я скажу таке: і хто це в нас тут такий українець, що його громадянство ліпше за наше? Вже мовчу про те, що нам воно не байдуже, бо рідна земля, родина, близькі, друзі, сни щоночі і відвідини щороку. І книжки публікуємо в Україні українською, і пісні записуємо. І в економіці України більше участі приймаємо, ніж, певний, не один з таких критиків: під час візитів, пересилками і передачами рідним і близьким, я вже мовчу про допомогу ЗСУ або доброчинним організаціям. Та банально власності в Україні в мене, думаю, більше, ніж в багато кого з них... Словом, критика ця жалюгідна і несправедлива. Краще подумайте, як ви докотилися до життя такого, що вибрали телевізійну голову.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/94050.html.

вибори, вибори

Щось вибори вже майже вже, а я ще про них не написав. Напишу. Звичайно, навряд чи хто послухає, але нехай.

Перишм ділом, моя порада для всіх, хто збирається голосувати. (Або просто для всіх, воно лише корисно.) Будь-ласка, вимкніть телевізор. Прямо зараз і, принаймні, до кінця другого туру, а ліпше так і назавжди, прошу вас. Вимкніть собі і всім рідним і близьким. Переріжте кабелі, зламайте антени, розбийте екрани. :) Аби не чути і не бачити ніяких новин від українських виробників. (І, боронь боже, від російських, але таким, я сподіваюся, ви останні п'ять років не займаєтеся. Адже ні? Га..!?!?!) Зробіть це, і, самі побачите, до неділі життя стане трошки менш безпросвітним, а за якийсь місяць -- майже нормальним. А тоді, може, не обов'язково, але можливо, ви зможете проголосувати без штучно наведеної на вас паніки і/або депресії.

Вимкнули? Ні ні, ідіть вимкніть, а лише тоді читайте далі.

Нормальнішим життя стане, звичайно, відносно, бо -- війна. Але, впевнений, якщо ви не на самому передку, то ви того напряму не відчуваєте, не стріляють же під вашими вікнами, не бомблять, адже так? (Якщо ж ви таки на передку, ви і без мене знаєте, що робити в неділю.) А тепер подумайте, чому саме у вас не стріляють і не бомблять? Знаю, що вам вже сто разів казали про таке думати, але, може, хоч тепер, без тв, воно спрацює. Придумали? Війну і ворога до вас під вікна не пропускають дві речі: справжня, нормально споряджена і не зраджена армія, і об'єднана позиція решти світу, яка не дає ворогові підсилитися дальше якогось рівня. І ось тому ви, шановні читачі/слухачі, ідучи в недлію голосувати, пам'ятайте, що:
(1) основною прямою задачею президента України є два напрямки діяльності: головнокомандування військами і міжнародні відносини. І той факт, що у вас під вікнами нема війни, підтверджує один простий факт: з вищеназваними прямими задачами нинішній президент України справився і справляється прекрасно. Поклавши руку на серце: важко собі навіть уявити, щоби хоч хтось з його реальних конкурентів зумів би так само. А судячи за тим, що ці конкуренти робили і казали раніше і роблять і кажуть зараз, вони з великою імовірністю, збираються ще й похєрити нахрін значну частину з того доробка в галузях війни і міжнародних відносин.
(2) майже весь вплив президента на внутрішню ситуацію в країні поза армією -- або непрямий, або його нема і бути не повинно. Тому, вішаючи псів на президента за проблеми з корупцією, брудом, реформами, цінами і т. п., дуже добре пам'ятайте: все те ж саме стосується не лише президента, а і усіх його основних опонентів, принаймні, ті політичні сили, які за ними стоять. Чи хоч одна з цих сил хоч раз доказала, що вона, ця сила, хоч в чомусь би діяла краще? Адже вони, ті сили, в різні часи були при владі, принаймні, локально по регіонах, і проблеми з корупцією, брудом і т. п. при них були ні разу не менші, а багато з ким, в рази гірші, ніж зараз. Я ще розумію, якби вони зараз пропонували щось кардинально інакше, але ж ні, найсмішніше, що вони толком нічого нормального ніхто і не обіцяє.
(2а) Більш предметними є претензії до власне виконавчої влади. Яка у нас -- президент плюс уряд. Тут і справді купа претензій. Але не забувайте, що уряд і решта влади у нас, як і всюди, -- наслідок компроміс різних сторін. Порошенко залучив до виконавчої влади купу не завжди найближчих до себе політичних сил, вже не знаю, коли за власним бажанням, а коли то був змушений хід. Ну іподивіться самі, яка кількість виконавчих властей діяла і діє у власних політичних цілях, часто, протилежних президентським. Навіть на найвищих рівнях: Аваков, а може і Гройсман. Вже мовчу про регіональні власті, де були і той самий Коломойський, і Саакашвілі, і Садовий, кожен з різного боку спектру. Так що ви, коли лаєте Порошенка за ту чи іншу проблему, за яку відповідає те чи інше міністерство (крім командування військами і міжнародних відносин на вищому рівн), добре подумайте, чи ця проблема існує завдяки чи всупереч президенту. А ще, про те, з якою імовірністю інакший президент зможе достатньо поміняти виконавців, щоби цю проблему вирішити.
(2б) Лише не подумайте, що у мене калсичний виступ про хорошого царя і поганих бояр. Ніяким чином. По-друге, тому, що то не бояри, а представники так чи інакше вибраних народом груп. А по-перше, тому, що президент -- не цар і не повинен їм бути. Тому, повертанючись до пункту 1, обіцянки конкурентів зробити на посту президента щось з сфери відповідальності законодавчої влади -- це або брехня, або злочин. Президентові до того зась і повинно бути зась, а якщо хто починає з того, щоби міняти правила президентства, то цього хтося треба не просто не вибирати, а скрутити в кривий ріг і засунути в його ж власний... але ж діти читають, перепрошую....

Ну і коротко по кандидатах:
Тимошенко: була близько до влади багато разів, завжди привносила туди лише конфлікт і хаос. Була колись непоганим публічним політиком, але все позитивне з минулого багажу послідовно дискредитувала, а все найгірше останнім часом примножила і роздмухала. Людина, яка з великою імовірністю зрадить, якщо не навмисне, то випадково, бо так їй ближче до влади.
Зеленський: якщо вірити хоч чомусь, що він говорив в бутність "лише" коміком, то гнида звичайна, плюс банально дурний і безхребетний. Це якщо сам по собі, а якщо допустити участь в ньому зовнішніх важелів, хоч би й лише Коломойського, то очевидний ворожий агент. Та і без того, навіть якщо дивитися лише на його імід, без конспірологій, то це імідж переконаного зрадника.
Гриценко: дискредитував себе як військовий, а у всьому іншому не має, що показати в плані досягнень, а в плані обіцянок несе або нісенітницю або той самий популізм, що інші. Не знаю, чи зрадник, може, і ні, але очевидно безпринципний тип, а нічого позитивного за ним нема.
Всякі колишні риги: навіть не буду нічого казати, це дніщє абсолютне і повне.
Кошулинський: при всій повазі до в міру позитивної ролі "Свободи" в часи Банди і до того, що він особисто виглядає в міру розумною і порядною людиною і навряд чи зрадник, несе він суцільну популістичну фіґню, а в плані порядності.... якщо в кого споуксперсон Ірина Фаріон, то нема там ні інтелекту, ні порядності, ні принциповості, ні якого іншого позитивного враження.
Порошенко: зверхній і мутнуватий тип, але доказано, що не зрадник і не боягуз. Пят'ь років тому я не голосував ні за нього, ні за БПП, але був дуже приємно здивований тим, що в результаті сталося. Прекрасно справляється з прямими обов'язками президента, а в непрямих і замовчуваних обов'язках повинен бути контрольований сильним парламентом.
Всі інші: настільки дрібніша група, що нема сенсу розбирати на тих, хто ліпший, хто гірший, хоча стає і тих, і других. Але де факто голос за будь кого з них буде голосом за Тимошенко або Зеленського.

Думайте! І викиньте, нарешті той телевізор!

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/93783.html.

latest from Trump

Free speech protection from dummies

Нинішній витвір Трампа, коротко: дурна ідея, ідіотська імплементація, new low

По перше, сама ідея організовано формального захисту свободи слова на університетських кампусах сама по собі ... Somehow, значить, скільки існують університети, стільки всяка влада бореться в них проти вільнодумства і надмірної свободи слова. А тут раптом боротьба за? Really?!? Чисто з історичних міркувань, найімовірніша мотивація бажання "захистити свободу слова" в універах проста -- влада захотіла, щоби в університетах говорили саме те, що цій владі потрібно, обізвала "шо потрібно" "свободою слова" і вперед. Оруелл 101. А вже з тою кількісю 1984-рівня висловлювань, які ідуть від нинішньої влади, така мотивація не просто найімовірніша, а, я б сказав, імовірна десь на 95% (останні п'ять відсотків дам на те, що це стратегія відволікання уваги від Мюллера сотоваріщі). Але нехай, нехай. Повіримо в неможливе і допустимо, що вони і справді хочуть того, чого вони кажуть, що хочуть. Останній раз, коли їх було за що поважати, американські праві декларували всякі різні праві ж values (c), де було про те, як всякі зусилля з боку уряду лише все погіршують. Ось вони, допустим, вирішать втілити цю ідею в життя. Як вони будуть знати, що на кампусі Х у Слова достатньо чи недостатньо Свободи? Статистику будуть дивитися, чи що? Зобов'яжуть студентів збирати однакову кількість збіговиськ за і проти Палестини? Зобов'яжуть біологічні факультети проводити однакову кількість лекцій з теорією еволюції і теорією божествнного провидіння? А якщо в якому університеті, чого доброго, не вистачає прихильників тої чи іншої думки для потрібної статистики, то, благо, механізми affirmative action всі на місці, перенастроїти легко. Я, до речі, кривляюся лише трошки, реально, як це можна перевірити і доказати? З якою імовірністю вони додадуть Free Speech Compliance vice-dean позицію з офісом з трьох чоловік на кожну тисячу працівників і хорошим бюджетом? Плюс відповідний департамент в міносвіти і відповідні офіси в кожному ґрантодавальному аґентстві, від NSF і NIH до DARPA, NRL, US Army Corps of Engineers. Лєпота! Вони ж усі повинні знати, чи ті, кому вони дають ґранти, достатньо свободосвліні, нє?
Тому читачу, який в цьому місці мене запитається, а як же зараз втілюються всякі інші принципи і правила, типу non-discrimination або prevention of human trafficking, я відповім: зараз це втілюється шляхом гігантського оверхеду, зайвої адміністрації, купи всяких обов'язкових тренінґів і т. п. І це ще в речах, які набагато легше визначити, поміряти і описати, ніж досить таки ефемерну свободу слова.

І це ще я не ні слова не сказав, про те як саме вони вирішили підтримати свободу слова. Через гроші на дослідження. Цікаво, а індивідуальні ґранти сюди включать? Ну, там, допустім, у мене кльовий проект по дослідженню волоконної структури серцевих м'язів з допомогою дифузної томографії, суперважливий момент для розуміння гіпертонії і купи інших серцево судинних проблем, R01 від NIH, класний прогрес, інженер, НС, пара постдоків і трійко студентів. І тут виявляється, що в моєму університеті в газеті за останні два роки малюють карикатури на Трампа, але не малюють на інших президентів, а позавчора якийсь лівий чувак на кампусі кинув яйцем в юродивого спікера, самого чувака не зловили, але адміністрація не вигнала студентку, котра того чувака вголос підтримала на Ютубі. І всьо, гроші тю-тю, до побачення? Чи якщо я в передмові до grant resubmission не забуду написати про мою strict adherence до ідеалів свободи слова і революційну роль отців основоположників у визнеченні діагональних елементів тензораз диффузії, то мене помилують? Чи це буде не так? А як?

Якщо в цьому місці хтось мене запитає, чи я проти свободи слова, то я їм скажу таке:
Ні звичайно, не проти. Вся суть американської свободи слова у тому, щоби уряд не вмішувався в те, що люди кажуть. Ситуація, в якій уряд каже іншим, що їм говорити, сама по собі порушує першу поправку. Якщо ви не в курсі, то це якраз про свободу слова. Вам здається, що в університеті Х хтось говорить про трампа занадто односторонньо? Так університетів багато, напевне ж, якщо десь брешуть, то всі студенти і кращі вчені ломануться туди, де такого нема. Що? Такого не сталося? Ви хочете сказати, що принцип ринку не працює? Таааак, комусь тут трохи забагато свободи слова....

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/93564.html.

RBG (film)

Випадково і несподівано для себе самого, подивився сабдж. Дуже рекомендую. Крім того, що сама Рут Ґінзбург -- надзвичайна людина з надзвичайною біографією, ще і історичний момент у фільмі дуже повчальний. (Ну як момент, трохи більше ніж півстоліття.) З превеликим задоволенням подивився на парочку кадрів хроніки з попередніми президентами і іншими політиками. Зокрема, з сильно underappreciated Джиммі Картером. Його масово вважають поганим політиком... може і так, я не можу кваліфіковано судити, але принаймні, враження від усього того, що я чув про його заплановану (as opposed to ситуативну) політику цілком співпадає з тим враженням глибоко порядної і моральної людини, яке він справив на мене в тих кількох інтерв'ю і шоу з ним, які я бачив за останні 25 років.

Але то я щось відхилився. А РБҐ -- молодець, одна з тих, хти реально допомагав колесу історії крутитися в правильний бік.

Дотичне спостереження про рефлексію: цікаво, як часом люди, які щиро вдячні тій же Судді Ґінзбург за те, що допомогала вирівнювати правила гри, борячись з дискримінацією різного типу, люди, які цілком розуміють, як певні види статистично обґрунтованого профайлінґу можуть бути дискримінацією, абсолютно нормально ставляться до того, що їх особиста професійна діяльність є де факто enabling'ом такого ж профайлінґу для деяких соціальних груп в інших країнах. Такий от оскал капіталізму.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/93414.html.

роздуми про глобальне

Купа народу кругом давить умняк, ну, в смислі, постить всякі мудрі судження на теми від літератури до науки. А я що, гірший? Оце захотілося мені теж висловити якісь пафосні думки на глобальні теми. (А то ж ви, чого доброго, почнете несправедливо підозрювати мене в надмірному розумі. Бо то лише розумні люди, як відомо, на розумні теми не говорять. Вірніше, навпаки, кождого разу, як хто про таке заговорить, то всім про його розум одразу все ясно.) Отже, два пафосних спостереження про сучасність:

1. Якщо подивитися на асимптоти траекторій думки в нинішньому правому і лівому дискурсі в США і не тільки, то ясно, що і ті, і другі, наївно ігнорують суттєві принципи світоустрою. Тобто, або банально не вірять, або по умовчанню допускають, що в якийсь момент ці принципи з чудесних причин можна буде ігнорувати. Причому, ліва траекторія ігнорує закони суспільні, а права траекторія ігнорує закони природи. Чому одні чекають милостей від ближнього, а другі від бозіньки, хз.

2. Цікаво, що, так виглядає, що як, ліві так і праві ан мас стидливо мовчать про те, що, як на мене, очевидно або створює, або, принаймні, підсилює основну частину проблем сучасності: демографію. При тому, що в глибині душі купа людей розуміє, що якби людство зараз було в десять разів менше, то більшість актуальних проблем була би неактуальними. Але оскільки ні гуманістично-ліберальна, ні “джізас-традішнал-вел’юз” моральні системи не бачать, як можна ефективно хоч щось зробити з нинішньою кількістю народу, то слона в кімнаті ігнорують або придумують всякі натягнуті пояснення, чому він не слон, а миша. Бо інакше “їхав гітлер через гітлер….”

Словом, все печально, як далі бути — зовсім невідомо.

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/93114.html.

New tag: open office crp

Чого лише не почути в умовах "відкритого офісу" (це коли не власні кімнати, навіть, не перегородки, а столи підряд; модно останні десять років тому в наших краях. Отакий шах і мат тим, хто не вірить, що савєцький союз ще піісят років тому був впєрєді планєти всєй. Але менше з тим)
Десь за пару столів звідси говорять між собою двоє продажників / маркетологів, словом, тих, хто по всьому світу мотається кожен другий тиждень. От не знаю, з чого почалася розмова, я почув дакий уривок:

- .... no, it's gotta be the Ukraine
- I read somewhere that Albania has the highest number of supermodels per capita.
- You sure? I didn't read the stats, but I been to both, that's got to be in Ukraine...

... розмова затихла вдалині. Навіть не знаю, що з цього приводу думати...

Crosspost from https://malyj-gorgan.dreamwidth.org/92678.html.

Latest Month

July 2019
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Profile

baker
malyj_gorgan
malyj_gorgan
Powered by LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner